Українські офіційні особи дедалі більше занепокоєні затримками з фіналізацією “угоди”, яка б дозволила отримати 50 мільярдів доларів підтримки за рахунок використання прибутків від заморожених активів російського Центрального банку, повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела.
Ці кошти мають надійти до Києва до кінця року, згідно з червневою “угодою” G7, яка передбачає, що кредит виплачуватиметься з прибутків, отриманих з часом від заморожених російських коштів на суму близько 280 мільярдів доларів.
Однак реалізація такого плану ускладнюється вимогами США і ризиком того, що Угорщина може загальмувати будь-яке рішення ЄС щодо підтримки України або санкцій проти Росії.
Фінансування забезпечило б вкрай необхідну підтримку Києву на тлі продовження повномасштабного вторгнення РФ.
Хоча часові межі “угоди” G7 розтягнуті до кінця року, Україна потребуватиме рішення вже наступного місяця, коли Міжнародний валютний фонд переглядатиме програму фінансування й вимагатиме гарантій, що бюджетні потреби Києва будуть виконані.
“Нам потрібен реальний механізм. Відповідні дискусії тривають занадто довго, і нам нарешті потрібні рішення”, - заявив у середу, 21 серпня, український президент Володимир Зеленський.
Союзники України заморозили активи Центрального банку РФ, більшість із яких зберігаються в Європі, після вторгнення кремлівських військ у лютому 2022 року. Захід вимагає, щоб ці кошти були використані для компенсації збитків, а також для допомоги у відновленні України після війни.
Реалізація домовленостей G7 наштовхнулася на занепокоєння США через те, що ЄС має поновлювати заморожування активів кожні шість місяців разом із ширшими санкціями проти Москви. Штати попросили надати більш довгострокові гарантії, які б зменшили занепокоєння адміністрації американського президента Джо Байдена щодо підтримки кредиту без схвалення Конгресу.
За словами високопоставленого чиновника адміністрації США, який говорив на умовах анонімності, Вашингтон хоче отримати від союзників гарантії того, що російські активи залишаться замороженими, поки не буде укладена справедлива мирна угода і Росія не заплатить за шкоду, заподіяну вторгненням. Якщо це станеться, сказав чиновник, США впевнені, що гроші можна почати розподіляти до кінця року.
Минулого місяця ЄС представив державам-членам два варіанти заморожування активів на більш тривалий період. Поки що Союзу, що складається з 27 країн, не вдалося досягнути домовленостей щодо цього, й деякі чиновники скептично ставляться до можливості досягнення рішення, враховуючи досвід з Угорщиною, яка блокує зусилля з поновлення антиросійських санкцій.
Деякі офіційні особи стверджують, що постійне зобов'язання ЄС і G7 тримати кошти РФ замороженими доти, доки Москва не погодиться виплатити Україні компенсацію за завдані збитки, має пом'якшити стурбованість США.
Представник Єврокомісії сказав, що робота над цим питанням триває, але необхідні подальші дискусії, які відновляться найближчими тижнями.
За словами іншого джерела, коли офіційний Брюссель повернеться з літніх “канікул”, питання фондів Центрального банку РФ, ймовірно, буде включене до порядку денного дипломатів ЄС.
За оцінками, надходження від заморожених активів російського Центрального банку становитимуть до п'яти мільярдів євро (5,6 мільярда доларів) щороку і кожен член G7 відповідатиме за покриття своєї частки кредиту, якщо активи будуть розморожені. Угода G7, зокрема, передбачає, що ЄС і США нададуть кредити на суму близько 20 мільярдів доларів або більше кожен, тоді як Велика Британія, Канада і Японія, своєю чергою, нададуть менші кредити.
Станом на червень, згідно з результатами першого півріччя, бельгійський кліринговий центр Euroclear зберігає близько 173 мільярдів євро активів, що потрапили під санкції.
З моменту заморозки цих коштів вони вже принесли прибуток близько 3,4 млрд євро, хоча доходи, отримані до 15 лютого, будуть збережені Euroclear як “буфер” для покриття поточних і потенційних майбутніх ризиків, таких як судові розгляди.
Детальніше про рішення G7 щодо російських активів та як його оцінювати розповідала Олена Галушка.