Через три роки після Революції гідності українська економіка стабілізувалася і готова до зростання. Але яким воно буде: повільним чи швидким? Небепзеки для 3 ще попереду, але можливостей більше.
Про це в своїй статті піше експерт Atlantic Council Андрес Аслунд, додаючи, що успіх легко сприйняти як данність. Тож варто пригадати, що Київ добився за останні три роки. Серед українських успіхів Аслунд називає скорочення дефіциту бюджета з 10% до 3% від ВВП. Державний борг стабілізувався на рівні 80%, хоча МВФ боявся, що він вийде з під контролю. Крім того, уряд скоротив непомірний податко на заробітну плату з 45% до 22%.
Іноземні платежі досягли балансу завдяки необхідній девальвації гривні, а обмінний курс стабілізувався на ринках. Українські золотовалютні резерви зросли з 5 мільярдів станом на лютий 2015 року до 15 мільярдів станов на кінець 2016-го, що дозволило зменшити жорсткі заходи контролю з боку Нацбанку. Аслунд зауважує, що Україна змогла все це зробити, попри жорсткий економічний тиск з боку Росії.
Аслунд звертає увагу на приватизацію "Приватбанку", з якої почалося завершення процесу очищення банківського сектору. Жорстка монетарна політки НБУ, на його думку, дозволила скоротити інфляцію з 61% в 2015-му до 12% сьогодні. Експерт також нагадує, про болюче підвищення тарифів, яке, на його думку було необхідним, а також про запуск системи держзакупівель Prozorro і системи електронного декларування. Однак, все це не покращило повсякденне життя українців.
Українська економіка зросла на 2% в третьому кварталі 2016 року, але обвал впродовж попередніх двох років становив 17%. Якість державних послуг також потрібно покращити. І цим варто зайнятися в 2017-му році.
На думку Аслунда, новий рік повинен початися з реформи державного управління, яку Україна повинна проводити у співпраці з Євросоюзом. Заскорузлі урядові структури потрібно спростити, модернізувати і зробити більш прозорими і відкритими. Автор звертає увагу на перші невеликі кроки у реформуванні систем освіти і охорони здоров'я. Але найбільш важливим завданням на 2017 рік він називає реформування системи юстиції України. Новий Верховний суд повинен з'явитися вже в березні.
Також автор сподівається, що реформований уряд буде краще співпрацювати з приватним сектором. Дерегуляція поступово відбувається, однак, на думку Аслунда, не варто чекати значних зрушень у фіскальній чи митній системах. На це знадобиться ще рік.
Нинішні прогнози говорять про зростання в Україні на рівні 2-3% ВВП в 2017 році. Але він повинен стати роком, значно більшого економічного зростання, пожвавленого експортом в Європу, на Близький Схід і в Китай. Скорочення інфляції і процентної ставки повинні пожвавити кредитування і внутрішнє інвестування. Виробництво енергоносіїв повинно теж пожвавитися з огляду на зменшення оподаткування.
Однак Аслунд зауважує, що прогноз Atlantic Council щодо України не надто радісний. Найбільшою загрозою для неї він називає президенство Дональда Трампа в США, який, схоже, прагне порозумітися з Володимиром Путіним. І вірогідно, що жертвою їхніх домовленостей стане Україна.
Інша російська загроза ховається у судовому розгляді конфлікту між "Нафтогазом" і "Газпромом" в Стокгольмі. "Нафтогаз" вимагає 28 мільярдів доларів, а "Газпром" - 39 мільярдів. Тож це найбільший міжнародний арбітраж в історії. Вирок очікують в другому кварталі, але на врегулювання знадобдяться роки.
Зазвичай Україна отримує 4% ВВП щороку від прямих інвестицій з-за кордону, але впродовж останніх трьох років вона не отримала нічого через російську військову агресію. Тож ці потоки лиш мінімально відновляться в 2017 році.
Раніше оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браян Вітмор писав, що сусідів Росії чекає важкий 2017 рік. Адже в Москві все частіше звучать заперечення права Білорусі на незалежність. До того ж Кремль підписав угоду про військову співпрацю з сепаратистами в грузинській Абхазії.
Видання The National Interest спробувало передбачити, що зробить Трамп в разі наступу Росії проти України? На думку видання, він відреагує жорстко, якщо зрозуміє, що інші можуть почати вважати його слабким. Тож йому доведеться обирати між співпрацею з Путіним і бажанням мати вигляд сильного лідера.