Європейський Союз демонструє занадто низькі темпи інтеграції українського досвіду протидії енергетичним загрозам, попри пряму зацікавленість та тиск з боку великих галузевих компаній Європи. Про це заявила президентка українського аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко під час Міжнародного форуму «Архітектура безпеки» у Києві.
1,5% бюджету НАТО
За словами експертки, у європейському експертному та політичному середовищі досі лунають скептичні думки, що запозичувати уроки захисту енергетичних об'єктів в України нібито не потрібно. Проте самі енергетичні компанії ЄС налаштовані кардинально інакше та вимагають активних дій, оскільки безпосередньо стикаються з виробничими ризиками. Зокрема, вони активно просувають ідею формування вже зараз stockpile (стратегічних резервів необхідного устаткування, обладнання та важких трансформаторів на випадок масштабних криз чи бойових дій).
Енергетичний бізнес наполягає на реалізації кількох масштабних ініціатив:
- Спрямування 1,5% загального бюджету НАТО, призначеного для підтримання стійкості, саме на енергетичну стійкість та формування стратегічних запасів обладнання;
- Створення єдиного спільного stockpile для всіх країн Євросоюзу, що дозволить ефективніше розподіляти дефіцитні ресурси на регіональному рівні;
- Зближення та уніфікація технічних стандартів для прискорення реакції під час виникнення надзвичайних ситуацій, що значно полегшить взаємозамінність обладнання в різних країнах.
Консультант Заходу
Аналітичний центр DiXi Group спільно з партнерами у США та ЄС активно просуває та адвокатує ці ініціативи на міжнародному рівні. Україна вже пройшла цей важкий шлях і володіє унікальним практичним досвідом, зокрема щодо економічних витрат, які країни Європи зараз тільки збираються та готові брати на себе.
Українські фахівці спроможні допомогти європейцям чітко визначити пріоритети: яке саме обладнання накопичувати в першу чергу, як правильно його розміщувати, щоб убезпечити від атак, та яким чином оперативно вибудовувати складну логістику.
Повільні рішення
Європейська комісія вже частково відреагувала на виклики, оприлюднивши оновлений документ — перегляд EU Resilient Energy Security Framework (переглянута нормативно-правова база стійкості енергетичної безпеки ЄС). До цієї стратегії увійшов фундаментальний український принцип Resilient by Design (проєктування та будівництво енергосистеми із заздалегідь закладеною стійкістю до руйнувань, де захист є базовим елементом, а не додатковою опцією).
Попри це, Олена Павленко оцінює загальну ситуацію стримано. Через складні демократичні процедури узгодження рішень та питання виділення реального фінансування, практичне впровадження безпекових змін у країнах Заходу відбувається дуже повільно.
Нагадаємо, що на Міжнародному форумі «Архітектура безпеки» у Києві 1 червня 2026 року було презентовано нову державну концепцію стійкості енергетичної інфраструктури до російських атак, яка має докорінно змінити принципи постачання світла та тепла. За словами міністра енергетики України Дениса Шмигаля, Україна вже успішно виграла першу доктринальну енергетичну битву проти агресора, проте зараз уряд прагне трансформувати цей унікальний досвід виживання у постійну та ефективну архітектуру розвитку.