У Кончі-Заспі, поблизу Києва, там, де річка Козинка впадає в Дніпро, були колись мальовничі місця, де цвіли рожеві лілії. Неподалік жили бобри. Батьки з сусідніх сіл показували їх своїм дітям. Одного дня на те місце приїхали вантажівки з піском і засипали бобрів живцем...
Ця історія почалася кілька років тому. Мешканці села Козин помітили, що над їхніми головами дедалі частіше з’являються легкі двомоторні літаки, які зазвичай використовуються для аерозйомки місцевості. Невдовзі приїхали бригади топографів та геодезистів і розпочали детальне вивчення району. А наприкінці 2001 року на зазначене місце прибула колона вантажівок.
Відтоді на адресу комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС почали надходити звернення від садівничих товариств, розміщених в урочищі р. Козинка в Кончі-Заспі. В них ішлося про те, що на річці здійснюється гідронамив, тобто штучне спорудження ділянок, під забудову приватними котеджами. Таким чином порушується площа водного об’єкта, що, на думку заявників, є неправомірним.
Голова комітету ВР Геннадій Руденко залучив до розгляду цієї справи Всеукраїнську організацію «Молодь проти корупції». Після проведення попередньої юридичної експертизи було встановлено, що спорудження гідронамивів суперечить ряду статей Земельного та Водного кодексів.
Так, згідно зі статтею 60 Земельного кодексу України, землі, що прилягають до акваторії водного об’єкта, недоторканні. Для великих водних об’єктів (такими є ріка Дніпро та її притока Козинка) на відстані ста метрів від них заборонене будь-яке будівництво. Навіть спорудження гідротехнічних модулів, як-то опорні башти чи каналізаційні канали, потребує цілої низки експертиз та затверджень у численних інстанціях: санепідемстанції, службі геодезії та метеорології, органах нагляду за пам’ятками культури тощо.
Підставою для здійснення гідронамиву на річці Козинка стала регіональна програма містобудівного розвитку придамбових територій. Її розробило спільне українсько-американське підприємство, що має символічну назву — «Собі».
— У цій програмі допущено всі можливі правопорушення, в тому числі й кримінального характеру, — пояснює президент організації «Молодь проти корупції» Олександр Лялька. — По-перше, фірма «Собі» не мала права розробляти таку документацію. В ліцензії цієї фірми ми не знайшли такого виду діяльності, як розробка і здійснення регіональних програм розвитку. В Україні на цей вид діяльності існує окрема ліцензія. По-друге, розробка документації, що належить до розряду містобудівного планування, потребує погоджень у багатьох інстанціях. Оскільки під час розробки і затвердження документації та проведення будівельних робіт більшість інстанцій були фактично проігноровані, є підстави говорити про порушення закону.
На сьогодні будівельні роботи не припиняються, і вже можна говорити про такі наслідки: гирло річки Козинка в місці гідронамиву звузилося з 280 до 75 метрів, внаслідок чого вона поглибилася, посилилася її течія, що спричинило розмивання протилежного берега. Від ґрунтового зсуву кілька будинків на протилежному березі річки просіли, в них з’явилися тріщини, а одна хата розкололася навпіл. До того ж зміна русла призвела до непоправних екологічних наслідків. Річ у тому, що вздовж берега Козинки було багато нерестових місць. Тепер вони втрачені.
— Програма, розроблена фірмою «Собі», фактично легалізує знищення низки островів та зміну контуру берега річки Козинка, — говорить Олександр Лялька, — легалізує нанесення непоправної шкоди цілісній екосистемі, що до останнього часу була чи не найбільш мальовничою в Київській області.
Цікаво, що почалося це свавілля зі справжнього нонсенсу. Концерн «Укрсібінвест» має у своїй власності 10 гектарів землі, що прилягають до берега річки Козинка. Оскільки більша частина цієї площі постійно перебуває під водою, а в періоди весняних паводків майже вся ця територія затоплюється, — концерн «Укрсібінвест» попросив у Київської обласної держадміністрації дозволу на створення так званої захисної смуги, тобто піщаного насипу, для захисту своєї території від затоплення. За розробку й реалізацію цього проекту взялася вищезгадана фірма «Собі».
— Нонсенс у тому й полягає, що «Укрсібінвест» попросив дозволу намити 35 гектарів піску для захисту лише десяти гектарів! — коментує Олександр Лялька. — Проте це не зупинило керівників області, і вони дали такий дозвіл. Згоду дало Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області. На запитання ж, чим вони намиватимуть цю захисну смугу, ті відповіли, що братимуть пісок зі стариці Дніпра, тобто з історичного русла, перетворивши таким чином материнське лоно ріки на банальний піщаний кар’єр! Якщо ж забирати пісок із дна русла, річка змінює течію, змінює фарватер, починає рвати або намивати береги... І з такою злочинною маніпуляцією природними ресурсами Державне управління екології та природних ресурсів Київської області погодилося. Тож ми говоримо про небачене досі свавілля, що коїться не десь у глибинці, а поблизу столиці. Й оскільки це відбувається з відома посадових осіб області, навіть припускаємо, що за активного інтересу цих осіб, — то можна говорити про факт справжньої корупції.
Після здійснення 35-гектарного гідронамиву на цій ділянці розпочато будівельні роботи. Це також суперечить усім чинним нормам, оскільки штучно створені земельні ділянки такого типу повинні встоятися протягом 75 років, перш ніж на них можна щось будувати. Маючи всі підстави для порушення кримінальної справи, організація «Молодь проти корупції» поставила питання про припинення протизаконних дій, до яких вдалися підприємства «Укрсібінвест» та «Собі», і про притягнення винних осіб до відповідальності.
— Однак наші звернення на адресу Генеральної прокуратури України досі залишаються без відповіді, — каже Олександр Лялька. — Понад те, Генпрокуратура у властивому їй стилі відмовилася розбиратися по суті справи й переадресувала наші запити на органи, які не мають повноважень припиняти протизаконні дії. Таким чином Генпрокуратура намагається перекласти відповідальність на некомпетентні органи. Тож зараз ми готуємо масові акції проти Генпрокуратури, а також проти Київської обласної держадміністрації, яка не хоче реагувати належним чином на цю проблему.