Мало хто знає, що ще до початку цього літа столиці не раз загрожували пожежі, спалахуючи в прилеглих до її околиць лісах. Приміром, напередодні Дня Києва в деяких районах навіть з’явився димний смог, схожий на той, що кілька місяців минулого року «висів» над Москвою. Але в нас він зачепив лише частину околиць на Троєщині та Лісовому масиві і був ліквідований. Проте небезпека повторення таких інцидентів залишається.
Пожежники і лісники від початку нинішнього весняно-літнього сезону б’ють на сполох, намагаючись запобігти можливій загибелі наших зелених друзів — навколишніх лісів і парків. І мають на те всі підстави. Адже різко загострилася обстановка в лісах столичної області. Перші пожежі в цьому сезоні були зафіксовані в Іванківському і Поліському районах уже 15 квітня, коли ще навіть не скрізь зійшов сніг, а про спеку та посуху і мови не було. І хоча їх швидко погасили і великої шкоди вони не завдали, нинішній пожежонебезпечний сезон відкрився. І набагато перекриває торішні «досягнення». Якщо за п’ять місяців минулого року на 300 тисячах гектарів площ, що обслуговуються підприємством «Київліс», сталася 131 пожежа, що тією чи іншою мірою завдала шкоди 33,3 гектара лісу, то цього року за той самий період від 208 пожеж постраждало понад 75 гектарів. Масштаби біди, як бачимо, зросли майже вдвічі. Тенденція насторожує і змушує замислитися про причини загострення ситуації. Адже списувати все на незвично ранній прихід спеки навряд чи варто.
Втім, ліси поблизу найбільшого в країні мегаполіса, до яких виїжджає велика кількість городян, не навчених грамотно спілкуватися з природою, ніколи не вирізнялися пожежною безпекою.
Масштабним пожежам поки що вдається запобігти. Але вдається з великими труднощами і чималими витратами коштів. Як повідомили в центрі громадських зв’язків Управління пожежної безпеки Київської області, керівництво, стурбоване нинішнім становищем, надіслало відповідні матеріали в облдержадміністрацію на колегію з техніки безпеки і надзвичайних ситуацій. У них, зокрема, зазначається, що із загальної кількості пожеж на Київщині з початку року 149 випадків — це загоряння трав’яних настилів на площі 120 гектарів. На гасіння пожеж сумарно витрачено 208 годин, у їхній ліквідації брали участь 158 одиниць пожежної техніки і 632 члени особового складу, витрачено також 5 тонн ПММ, а всього матеріальні витрати управління становили 19,8 тис. грн.
Причин труднощів на «пожежному фронті» чимало. Виявляється, із забезпеченістю всім необхідним як у пожежників, так і в лісників далеко не все гаразд. Кошти, виділені державою, в основному «з’їдає» зарплата. На придбання сучасної техніки і ремонт наявної, забезпечення пально-мастильними матеріалами гроші доводиться шукати самим. Ті ж пожежники вирішують свої проблеми за рахунок місцевих органів влади або спонсорської допомоги. А побувавши в об’єднанні «Київліс», кореспондент «ДТ» почув і невтішні цифри (близько 70% наявної техніки потребує ремонту), і нарікання на те, що раніше Київську область, крім наземних засобів і служб, розрахованих на боротьбу з вогнем, обслуговували два вертольоти, а нині (і це також пов’язано з фінансовими труднощами) залишився лише один.
Але навіть у цих умовах справді багато робиться для того, щоб із найменшими витратами запобігти пожежам. Внаслідок того, що на полях, у насадженнях процвітає дика практика спалювання трави, листя, пожнивних залишків, і вогонь частенько перекидається на ліси, лісники застосовують власні засоби захисту від вогню: створено лісові пожежні станції, встановлені спостережні пости на вишках, викопуються і постійно підтримуються в «робочому» стані протипожежні мінералізовані рови, для захисту від вогню молодих насаджень вирубаються смуги лісу та інше.
Словом, і пожежники, і лісники роблять чимало для запобігання загорянням. Втім, є і те, що їм не під силу. Самі вогнеборці жартують: «щоб у лісах не було пожеж, в ідеалі треба заборонити населенню туди ходити». У розмові з кореспондентом «ДТ» начальник відділу охорони захисту лісів об’єднання «Київліс» Петро Дурський стверджував, що причиною 99 пожеж із 100 є людський чинник. Він, зокрема, навів такий приклад. За кілька днів до нашої зустрічі в лісі, що в районі Баришівки, був затриманий, так би мовити, на місці злочину громадянин, який ішов собі лісом і підпалював усе, до чого міг дотягнутись. Пройшов він чимало, пожежна машина, гасячи запалені ним вогнища, наздогнала самого підпалювача на місці злочину, а викликаний наряд міліції затримав його. Лісників уразили не так дії цього чоловіка, чий психічний стан, вочевидь, потребує серйозної перевірки, як те, що в небезлюдному лісі його ніхто не зупинив, не повідомив про його дії куди слід. Як, утім, не зупиняють і любителів шашликів, коли ті розводять вогнища у невстановлених місцях, а то й просто розважаються з вогнем, як не застерігають людей, що палять у лісі.
Для запобігання неподобствам, що їх коять у лісі, важелів впливу його захисники мають небагато, а ті, що є, далеко не завжди ефективні. Адже наше законодавство вельми ліберальне до таких порушників. Непросто впіймати за руку свідомих або мимовільних підпалювачів, але ще складніше довести їхню провину. Ну а якщо всі ці бар’єри і будуть подолані, то покарання на згубників лісу чекає суто символічне: від 17 до 51 грн. штрафу для громадян і від 51 до 170 грн. для посадових осіб. Плюс, звичайно, покриття витрат на гасіння пожежі... Але встановити таких підпалювачів, а головне, довести їхній злий намір надзвичайно складно. Звісно, і в цих умовах лісники затримують порушників і штрафують їх. Але при цьому збиток, завданий «зеленому другу», аж ніяк не можна порівняти з одержуваною компенсацією за заподіяну шкоду. Кореспондент «ДТ» поцікавився, у що вилилася сума штрафів? Виявилося, приміром, що за підсумками минулого року були притягнуті до відповідальності 183 порушники і виклали вони сумарно штрафів на 3 662 грн. Не треба бути фахівцем у підрахунках, щоб прикинути: зарплата водіїв, пожежників, вартість бензину, а головне, відновлення загиблих у вогні лісів «тягнуть» на набагато більше.
Звичайно, населення треба з дитячого віку привчати дбайливо ставитися до природи. Але і встановлення жорсткіших правил і відповідальності за заподіяну природі шкоду також необхідні.