За ті 10 днів, доки горіла нафтобаза під Васильковом, багатьом здавалося, що це - другий Чорнобиль.
Стовпи диму, які було видно за багато кілометрів від епіцентру пожежі, вибухи, шалене полум'я, в якому, здавалося, горить і земля, і небо. Тривожні повідомлення про рятувальників, котрі не виходять на зв'язок, знищені вогнем пожежні автомобілі та потяг, загроза поширення вогню на сусідні об'єкти, де, окрім запасів пального, є ще й боєприпаси… Розгублені мешканці довколишніх сіл, до яких нікому немає діла, і перелякані мами, які не знають, що робити: хапати дітей і втікати прожогом із дому - чи пересидіти біду в хатах, зачинивши вікна. Офіційна інформація від чиновників, як завжди, збиває з пантелику. Керівництво МНС зранку доповідає, що ситуація вже під контролем, вогонь локалізовано, а надвечір розказує про нові вибухи. Очільник Київської області запевняє, що жодних причин для тривоги немає - ні в повітрі, ні на грунті не виявлено шкідливих речовин, усі показники в нормі, а карета швидкої допомоги, яка потрапила під маленький дощик, схожа на далматинця: на білому тлі безліч чорних плям.
Після Чорнобильської аварії у нас мало хто вірить офіційним повідомленням, особливо коли чиновники стверджують, що жодної загрози життю та здоров'ю людей немає. Тож коли мер Києва сказав на телекамери про значне перевищення норм забруднення повітря в столиці, інформацію автоматично сприйняли як правдиву. Тим паче що мерія, дбаючи про здоров'я електорату, веліла поливати вулиці міста, чого давно в нас не спостерігалося. Може, й справді краще на певний час виїхати з Києва? Насамперед тим родинам, котрі мають малих дітей?..
"Насправді показників, які б свідчили про різке погіршення екологічної ситуації в Києві, що нібито сталося внаслідок пожежі на нафтобазі, не було, - стверджує доктор медичних наук, завідувачка лабораторії гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику Інституту гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва НАМН України Олена Турос.- Мерові, очевидно, дали дані, отримані під час замірів на вулиці Інститутській, 22. Там у повітрі, через великий потік автотранспорту, постійно фіксують перевищення за оксидами сірки. Це ще називають смогом. Аналогічні результати отримали б і на проспекті Перемоги, бульварі Лесі Українки, на Московській площі. Хіба це новина для столиці? Мешканцям Києва така інформація не дає нічого, - адже виміри зроблено над автомагістраллю, їх не можна переносити на все місто і робити висновки, спираючись лише на ці результати.
Коли говорять про значне перевищення вмісту шкідливих речовин у повітрі, слід не просто називати цифри, а порівнювати з тими показниками, які були раніше - тиждень, місяць чи рік тому. Не виривати з контексту. Чому так часто посилаються на дані, отримані по Бессарабській площі та на проспекті Перемоги? Бо там встановлено системи автоматизованого контролю. На жаль, уже ніхто не фінансує цю програму, нікого не цікавить моніторинг. І це дуже велика проблема для України.
- Не секрет, що для проведення повноцінних досліджень у зонах катастроф у нас немає ні відповідної апаратури, ні потужних лабораторій, ні досвідчених фахівців. На цьому напрямі ми дуже відстали від європейських країн. Кажуть, інститут ім. Марзєєва має чи не єдину в країні сучасну мобільну лабораторію. Що показали ваші дослідження, проведені в районі пожежі?
- Ми там зробили дуже багато вимірів, працюючи по 12 годин поспіль, привезли зразки, які тепер досліджують у різних лабораторіях нашого інституту.
Зауважу, що нас ніхто не викликав, ніхто не звертався, не просив допомоги чи консультації. Але ми не могли залишатися осторонь, поїхали туди з власної ініціативи. Це була своєрідна волонтерська допомога від науковців нашого інституту.
- Олено Ігорівно, в якому радіусі від епіцентру пожежі ви проводили дослідження? Це правда, що в багатьох селах з'явилися "долматинці" - не лише собаки, а й кози вкрилися чорними цятками?
- Радіус наших досліджень - 12 км. Брали проби у Глевасі, Калинівці, Копцях та інших селах. Найбільше нас вразила картина в Путрівці, - наступного дня після дощу там і справді все було плямисте.
- Це сажа, яка локально випала разом із дощем? Чи свідчення того, що в повітрі після пожежі накопичилася надзвичайно велика кількість шкідливих речовин ?
- Врятувало ситуацію те, що стовп диму піднімався дуже високо в небо, - адже факел горіння був надзвичайно потужним. А через стратосферу продукти горіння розносяться на досить великі відстані. Ми зробили багато проб. Нічого такого, що повинно викликати тривогу, на даний час у повітрі не виявлено.
Швидше за все, перші повідомлення про виявлення слідів цієї пожежі будуть зареєстровані в сусідніх країнах, можливо у Польщі, Білорусі, Словаччині.
Але слід пам'ятати, що є гострий вплив - під час аварій і катастроф, а є хронічний - після катастрофи. Вони дуже різняться. Під час пожежі багато людей перебували дуже близько від її епіцентру - це насамперед працівники МНС, нацгвардійці, санепідемслужба, медики або й просто цікаві, що прийшли подивитися. Там гасала дітвора на велосипедах, бо ніхто не перекрив дорогу, не заборонив їм наближатися до небезпеки. Всі вони могли отримати гостру дію - інгаляційну, викликану оксидом вуглецю. У таких випадках страждають дихальні шляхи, очі, шкіра - з'являється кашель, сльозотеча, подразнення шкіри, свербіж.
Ми не лише провели проби, а й зробили порівняння з тими даними, які отримали обласна та міська СЕС. Наші результати збіглися. Це означає, що дослідження в зоні пожежі було проведено професійно, а їх результати відповідають реальній ситуації.
Санепідемслужба попросила наших фахівців, щоб вони попрацювали з населенням, розказали про результати досліджень, надали рекомендації тощо. Коли трапляються катастрофи, люди потребують достовірної інформації. На жаль, у нас немає системи оперативного інформування населення. А відсутність інформації породжує паніку".
І різноманітні чутки та глобальну недовіру.У Києві, як і після аварії на ЧАЕС, на ринках тепер запитують - звідки фрукти, городина? Не з Васильківського району? Придивляються, принюхуються до черешні та полуниці - чи не в сажі? Сперечаються: купувати чи краще обійтися поки що без вітамінів, аби не ризикувати здоров'ям дітей, для яких здебільшого й купують ранні ягоди.
Під час горіння нафтопродуктів з'являється не лише сажа, яку можна помітити, а й канцерогенні сполуки, виявити які може далеко не кожна лабораторія, адже більшість їх використовують обладнання, придбане ще в минулому столітті.
Що із фруктів та овочів можна вживати, а від чого, з міркувань безпеки, краще відмовитися?
"Полуниці, вишні, черешні, а також листя салату вживати напряму - тобто прямо з гілки чи грядки - в жодному разі не варто, - радить доктор медичних наук Ігор Черниченко. - Бо на них осіли шкідливі речовини у великих кількостях.
У лабораторії канцерогенних факторів ми вимірюємо вміст канцерогенних речовин, таких як бензопірен, та інших сполук. Під час досліджень зразків із зони пожежі ми зробили навіть більше, ніж вимагає наша нормативна база. За взірець узяли європейські показники.
- Виходить, якщо не знаєш, звідки привезли ягоди, і маєш певні сумніви, слід відмовитися від полуниці та черешні?
- Чому зразу відмовлятися? Вихід простий - добре промивати фрукти й овочі під проточною водою. Це не просто порада, а висновок, зроблений після проведення низки досліджень. Ми зробили змиви з тих ягід, які привезла мобільна лабораторія із зони катастрофи, а потім провели дослідження. Результати тільки-но отримали. По-перше, на фруктах пожежа таки залишила свій слід - на них виявлено шкідливі сполуки. Тому рвати їх і відразу ж їсти, як це часто роблять діти, - не можна.
По-друге, у тих змивах, які ми дослідили в лабораторії, виявлено велику кількість шкідливих речовин, а ягоди, які ми перевіряли після кількаразового миття, - у цьому плані чисті. Їх можна спокійно вживати. З них також можна готувати варення, джеми, бо термообробка в даному випадку наш союзник".
Мешканці довколишніх сіл дуже стурбовані долею майбутнього врожаю. Чи не вплинуть викиди шкідливих сполук на овочі, на зернові культури? Яким буде молоко, якщо корови пастимуться на луках і в лісопосадках? Адже відомо, що у пробах грунту, відібраних у багатьох селах, було виявлено шкідливі сполуки.
"До всього треба ставитися філософськи, - радить доктор медичних наук Валерій Станкевич. - Щороку люди спалюють на своїх городах листя, залишки рослин, і ні в кого не виникає питання - чи можна після цього там вирощувати картоплю та гарбузи. Після пожежі на нафтобазі справді було виявлено продукти горіння у пробах грунту. Але це не так страшно, як здається. Дощі сажу розмиють, землю потім переорють. Сажа, вуглецеві сполуки - якоюсь мірою навіть корисні для рослин, бо мають певну спорідненість із гумусом. Тому ні тепер , ні у віддаленій перспективі це не буде проблемою.
Проте, оцінюючи конкретні ситуації, необхідно відштовхуватися від ГДК - гранично допустимих концентрацій.
- Валерію Васильовичу, чи можна з упевненістю сказати, що пожежа, яка тривала майже 10 днів, не завдала особливої шкоди ні довкіллю, ні здоров'ю людей із близьких населених пунктів?
Ідеться, звісно, не про пожежників та інших фахівців, які працювали безпосередньо в епіцентрі пожежі, отримали травми, опіки тощо.
- Непросте запитання. Коли людина вдихає дим - при спалюванні листя чи біля багаття, чи можна з упевненістю сказати, що це безпечно і корисно для її здоров'я? У когось це може викликати неприємні відчуття, а хтось навіть не помітить того диму.
Пожежа, та ще й у таку спеку, звісно, не дасть нічого хорошого довкіллю. На щастя, колодязі й водогони, звідки люди беруть питну воду, - закриті, тож вода не зазнала шкідливого впливу. Про це свідчать дослідження багатьох проб.
Значно гірша ситуація з відкритими водоймами. Внаслідок пожежі було осушено довколишні озера й ставки, загинула вся живність, яка в них водилася. Не маючи піни, пожежники звідти викачували воду для гасіння цистерн із пальним. Хто додумався до такого? Добре відомо, що нафтопродукти ніде у світі не гасять водою. Це, мабуть, у нас придумали таке ноу-хау, бо не знають, що нафтопродукти легші за воду, вони піднімаються і горять на її поверхні, ускладнюючи ситуацію.
- Які найголовніші проблеми висвітила ця тривала пожежа?
- По-перше, найбільшої шкоди завдають не продукти горіння і перевищення ГДК, а паніка. Коли немає чіткого алгоритму дій, немає своєчасної об'єктивної інформації, люди користуються чутками, панікують, їм важко знайти вихід із ситуації. А в нас психогенну шкоду навіть не беруть до уваги.
По-друге, ще більшої шкоди, ніж паніка, завдає непрофесіоналізм, якого з кожним роком стає дедалі більше.
Пригадуєте, кілька років тому сталася велика пожежа під час перевезення залізницею жовтого фосфору. Це було, здається, на Львівщині.
Комісію з ліквідації аварії тоді очолював бравий генерал, який у перший день заявив на телекамери, що це другий Чорнобиль. А наступного дня вже заспокоював місцевих жителів: нічого страшного не трапилося, спокійно їжте свою городину, пийте молоко. Робіть, як я, - і демонстративно жував огірок.
Питання компетентності, професіоналізму - за великим рахунком, це питання національної безпеки. Що особливо помітно під час аварій та катастроф".
Пожежа висвітлила ще одну, вкрай важливу для нас проблему, - йдеться про діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби. Останні кілька років її не просто критикували, а відверто знищували. Безумовно, СЕС можна не любити, не фінансувати, масово звільнити фахівців, можна одним наказом її повністю ліквідувати. Все можна. Якщо є чітка відповідь на просте запитання: хто і як виконуватиме покладені на неї функції? Як засвідчила пожежа під Васильковом - окрім державної СЕС, цього робити нікому.
"Відповідно до рішення урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 8 червня у Київській області, наші фахівці здійснювали постійний лабораторний моніторинг, - розповідає в.о. головного державного санітарного лікаря Київської області Олександр Чепурний. - У кожному населеному пункті, який розміщений на відстані до 5 км від епіцентру пожежі, з першого ж дня постійно проводилися лабораторні заміри в атмосферному повітрі вмісту діоксину азоту, сірководню, сірчистого ангідриду. Перевищень ГДК не було виявлено.
Протягом усього періоду проводилися дослідження проб повітря, грунтів та води з криниць і колодязів, які було відібрано у багатьох селах не лише Васильківського, а й сусідніх районів.
Станом на 17.06.2015 р. було досліджено проб, всього: атмосферного повітря (на вміст азоту діоксиду, сірчистого ангідриду, сажі, формальдегіду, оксиду вуглецю) - 2235; ґрунту (на вміст важких металів - мідь, свинець, цинк, кадмій, нікель) - 35; води поверхневих водойм (на нафтопродукти) - 34; води з децентралізованих джерел водопостачання (на нафтопродукти) - 69; продуктів харчування - 23.
Перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у досліджених пробах не виявлено.
У селах Васильківського, Києво-Святошинського, Фастівського, Білоцерківського, Миронівського районів провели дослідження води поверхневих водойм. На щастя, у пробах води не виявлено нафтопродуктів. Однак моніторинг потрібно продовжувати й після ліквідації пожежі. Особливу увагу слід приділити підземним водам незахищеного водоносного горизонту, куди могли потрапити нафтопродукти. На думку фахівців, необхідно облаштувати спостережні свердловини різної глибини (залежно від геологічних умов) навколо нафтобази і проводити постійний моніторинг води на вміст нафтопродуктів".
В офіційних документах та звітах немає інформації про те, скільки скарг довелося почути працівникам СЕС, науковцям, лікарям, які працювали в зоні пожежі. Люди скаржилися на те, що їх кинули напризволяще, ніхто не хоче з ними спілкуватися, доносити правдиву інформацію. А хто, власне, повинен проводити таку роботу під час аварій та катастроф?
За словами фахівців, на сьогодні Держсанепідслужба виявилася єдиним органом, до якого звертаються з усіма проблемами та питаннями щодо негативного впливу техногенних катастроф, а також для отримання рекомендацій. Очевидно, настав час (після всіх скорочень та реорганізацій) зібрати міжвідомчу нараду, щоб уточнити функції кожного відомства, окреслити їх відповідальність, визначити можливості, кадровий потенціал, аби в майбутньому уникати проблем, які траплялися під час ліквідації пожежі.
"В Україні діяла система моніторингу довкілля, яка включала не лише атмосферне повітря, а й воду, грунти, радіоактивний фон. Сьогодні вона майже зруйнована, - констатує Олена Турос. - На моніторинг не виділяється ні копійки.
Найстрашніше те, що скасовуються законодавчі й регламентуючі документи, які стосуються вищезгаданих проблем. Є навіть спроби скасувати закон про охорону атмосферного повітря, бо хтось вважає, що його норми заважають вести бізнес.
У Європі на випадок надзвичайних ситуацій усе розписано по кроках - хто, що, коли, де, як і для чого повинен робити, хто за що несе відповідальність. Доки в нас не буде такого ж ставлення до надзвичайних ситуацій, до подолання їх наслідків, убезпечення людей і довкілля - все робитиметься безсистемно, хаотично.
В Україні й досі немає програм оцінок впливу на здоров'я населення. Ми разом із державною СЕС - є певна процедура - звернулися по допомогу до ВООЗ . Ми просимо прислати експертів, які нададуть відповідні програми, котрі можна буде використовувати для убезпечення населення від наслідків техногенних катастроф.
У ВООЗ підготовлена і діє єдина, гармонізована система оцінки надзвичайних ситуацій.
Світовий досвід допоможе прорахувати ті ризики для населення, які виникають під час аварій та катастроф. На жаль, Україна поки що не має доступу до зазначеної інформації, бо не входить до європейської спільноти".