Люди, котрі страждають від болю, зокрема й викликаного опіками, часто відчувають полегшення, починаючи грати у віртуальні ігри. Здавалося б, нічого дивного в цьому немає й відбувається це за рахунок переключення уваги. Проте Гюнтер Хоффман із Вашингтонського університету вирішив експериментальним шляхом встановити, що ж відбувається в мозку таких людей насправді.
Групі добровольців прикладали до ноги джерело тепла, яке викликало досить відчутне, хоча й терпиме подразнення. У контрольному експерименті учасникам випробування надягали на голову спеціальний шолом, що використовується у віртуальних іграх, проте спостерігали вони дуже примітивну нерухому картину, а звукової доріжки не було взагалі. Водночас методом ядерно-магнітного резонансу реєструвалася активність зон кори головного мозку, відповідальних за больові відчуття, яка дорівнювала середнім показникам. Зате в другій групі випробовувані «потрапляли» на полярні крижини, опинялися в товаристві білих ведмедів і пінгвінів, грали в сніжки й каталися на лижах. При цьому активність відповідних ділянок мозку в окремих випадках знижувалася на 97 відсотків. Більше того, це зниження активності реєструвалося не в одній ділянці, а відразу в п’яти. Дослідники дійшли висновку: віртуальна реальність трансформує шляхи передачі больового імпульсу. А самі учасники експерименту говорили, що в процесі гри біль завдавав їм значно менше неприємних відчуттів.