Історичній частині Львова загрожує руйнування через те, що старовинні будівлі підмиває вода із прорваних та аварійних труб водопостачання. На даний момент близько 47 гектарів, або 23% площі історичної забудови перебуває у стані підтоплення.
29 насосних станцій щодоби подають для міста 325 тисяч кубометрів води. При тому львів’яни споживають усього 157 тисяч. Більш ніж половина води, не доходячи до споживача, через діряві труби витікає під місто і, вимиваючи землю з-під будинків, нищить їх. Такі дані озвучив на круглому столі «Чому руйнується Львів» фахівець із ведення комунального господарства, інженер Олег Карелін.
Водночас, за словами інших учасників круглого столу, тотальне бетонування та замощення львівських вулиць призводить до того, що практично всі атмосферні опади перехоплює дощова каналізація, і діряві труби навіть приносять користь — компенсують брак вологи у ґрунтах.
При тому фахівці з ВАТ «Геотехнічний інститут», які складали на замовлення львівської міської влади спеціальний звіт про ситуацію із львівськими підземними водами, схильні бачити небезпеку як у недостачі, так і в надмірі води в окремих районах Львова.
Зокрема, серед причин руйнування історичних будівель вони назвали «зниження рівня ґрунтових вод під час проходки тунелю підземного трамвая» та «великі обсяги втрат води з водогонів та вібродинамічне навантаження від різних видів транспорту».
Тому останнім часом старовинні будівлі у Львові рятує тільки специфічна периметральна забудова, при якій кожен будинок опирається на два сусідні. «Якби ті будинки стояли як сучасна забудова, багато з них уже би впало. А вони, на щастя, тримаються купи», — стверджує доцент кафедри конструктивної географії Львівського національного університету Петро Волошин.
Детальніше про долю історичної забудови у Львові читайте у статті Тетяни Козирєвої «Львівські мотиви, підземноводні «стихії». Чому ж руйнується галицька столиця…» у свіжому номері «ДТ».