Щодня в річки, озера і моря скидають близько 2 млн. тонн відходів. А один літр стічної води забруднює приблизно вісім літрів прісної. Результат — щороку понад 2,2 мільйона землян помирають від хвороб, спричинених споживанням зараженої aqua vitae.
До 2050 року як мінімум 2 мільярди чоловік у 48 державах зіштовхнуться з проблемою нестачі води.
В Європі лише 5 із 55 річок вважаються чистими. З 227 найбільших рік світу 60% переобтяжені греблями і каналами, що призводить до деградації екосистем.
Усе перелічене вище — лише невелика дещиця «принадностей», що є в доповіді ООН, поданій на Світовому форумі з водних ресурсів, що відбувається з 16 по 23 березня в м. Кіото (Японія).
— Криза водних ресурсів порушує питання про наше виживання і виживання Землі, — заявив генеральний директор ЮНЕСКО Коітіро Мацуура. — Запаси водних ресурсів скорочуються з катастрофічною швидкістю, тоді як потреба в них швидко зростає.
Попри всю очевидність кризи, ніхто не виявляє політичну волю змінити ситуацію на краще. За останні 25 років відбулося безліч міжнародних форумів, присвячених проблемі водних ресурсів. На жаль, жодне з їхніх рішень так і не було втілено в життя, жодна з поставлених цілей не досягнута на практиці, зазначається в доповіді. А вже сьогодні багато країн і регіонів планети перебувають на порозі справжнього водного колапсу. Серед них — Кувейт, Сектор Газа, ОАЕ, Багамські острови, Катар, Лівія, Саудівська Аравія, Мальта, Сінгапур.
Криза найсильніше вдарила по бідних: половина населення держав, що розвиваються, змушена використовувати забруднені джерела води, наголошується в доповіді. Найбрудніші річки на планеті — азіатські, у них утричі більше бактерій від антропогенних відходів, ніж у середньому у світі. До того ж в азіатських «блакитних артеріях» вміст свинцю в 20 разів вищий, ніж у їхніх «побратимів» з промислово розвинених країн.
Якщо забруднення триватиме у тому ж темпі, в якому відбувається приріст населення, планета до 2050 року втратить 18 тис. куб. км прісної води. Це майже вдев’ятеро більше обсягів, використовуваних на іригацію. Остання ж — найбільший — 70% — «споживач» води у світі. При цьому, зазначають доповідачі, сьогоднішні методи здійснення іригації вкрай неефективні: майже 60% використовуваної на неї води попросту пропадає.
На «закуску» — ще кілька «життєстверджуючих» тез із доповіді ООН. За останнє десятиріччя природні катастрофи забрали життя 665 тис. чоловік. Понад 90% з них померли через повені і посухи. Щороку у водоймах світу збирається від 300 до 500 мільйонів тонн важких металів, розчинників, токсичного відфільтрованого бруду й інших відходів виробництва. До 2025 року дефіцит води в країнах, що розвиваються, зросте на 50%, а в розвинених — на 18%.
Вода — золото ХХІ століття?