UA / RU
Підтримати ZN.ua

SOS: пестицидна небезпека

Отрутохімікати для боротьби з бур'янами та шкідниками в Україні використовуються безконтрольно.

Автор: Алла Войцеховська

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно в світі реєструється близько 25 мільйонів отруєнь пестицидами, що зумовлені порушеннями правил роботи з ними, неналежним транспортуванням та використанням.

Пестициди - токсичні речовини, які використовуються для боротьби зі шкідниками: бур'янами, комахами, гризунами, бактеріями тощо. Пестициди забруднюють довкілля, згубно впливаючи на людей. Вони здатні поширюватися в довкіллі на тисячі кілометрів, передаватися з грудним молоком матері дитині. Пестициди виявлено навіть у жирових тканинах пінгвінів. Для пестицидів немає жодних бар'єрів і кордонів, і проблема їхнього негативного впливу стосується кожного з нас.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами та агрохімікатами, є: пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів, безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами.

Зазначені державні принципи працюють на користь довкіллю і українцям з точністю "до навпаки". В Україні агропідприємства використовують пестициди для боротьби зі шкідниками при вирощуванні сільськогосподарської продукції. За даними Мінприроди, за 2016-2017 рр. в Україні зареєстровано 1092 дозволені до використання пестициди й агрохімікати. Проте які саме пестициди використовують агропідприємства і в якій кількості, чи законно вони ввезені до країни і чи не використовуються заборонені або з вичерпаним строком придатності пестициди - жоден державний орган на сьогодні не контролює. У Держекоінспекції та Держпродспоживслужбі немає атестованих лабораторій, які могли б контролювати вміст пестицидів у воді, ґрунтах, повітрі. Тому підприємства в Україні, знаючи про відсутність відповідальності за порушення, надмірно й безконтрольно використовують пестициди, зокрема й ті, що заборонені в Європі.

На поля, які межують з житловими будинками та присадибними ділянками мешканців, невідомі пестициди вносять з літаків і штангових обприскувачів усупереч вимогам санітарного та природоохоронного законодавства, без попередження місцевого населення і пасічників, у спекотну й вітряну погоду, впритул до житлових будинків, у санітарно-захисній зоні.

Внаслідок використання пестицидів з порушенням природоохоронних та санітарних норм масово гинуть бджоли, кролі, свійська птиця, дикі тварини, знищуються посіви, кущі й дерева. З симптомами хімічного отруєння мешканці звертаються до медичних закладів і з заявами - до правоохоронних органів про порушення їхніх прав. Лише впродовж 2016-2017 рр. до правоохоронних органів надійшло 82 звернення і повідомлення від жителів Рівненщини про забруднення навколишнього середовища пестицидами агропідприємством "Акріс Агро".

Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області 2016 року встановило, що ТОВ "Акріс Агро" проводило свою господарську діяльність із застосуванням пестицидів для обробки сільськогосподарських угідь наземним та авіаційним способами за відсутності дозвільних документів і комплексного плану заходів захисту сільськогосподарських культур та населених пунктів. Крім того, підприємство не погоджувало з територіальними установами Держпродспоживслужби карт-схем полів, які підлягають авіаобробці, і не надало санітарного паспорта на право експлуатації постійного аеродрому для виконання авіаційно-хімічних робіт та дозволу на право експлуатації тимчасового вертодрому. Не ведеться підприємством документація з обліку витрат/приходу пестицидів на складі господарства та з обліку застосування пестицидів на полях. Встановлено також, що ТОВ "Акріс Агро" використовувало хімічні препарати, на які не надано свідоцтв про державну реєстрацію, і без повного переліку хімічних речовин, що застосовуються для обробки полів. Через виявлені порушення матеріали перевірки передано до Рівненського районного відділення поліції для відкриття кримінального провадження щодо посадових осіб "Акріс Агро".

За результатами перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області встановлено, що "Акріс Агро" використовувало пестицид солцин, який віднесено до ІІ класу небезпечності. Згідно з п. 2.2. ДСП 8.8.1.2.002-98 "Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності" підприємства можуть застосовувати пестициди I та II класів небезпечності за умови постійного контролю СЕС. Проте підприємство застосовувало цей пестицид безконтрольно, а Держпродспоживслужба не має лабораторії, щоб його відслідкувати.

Згідно з інформацією ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області, лише 2016 року на його адресу надійшло 16 звернень від жителів області щодо негативного впливу на їхнє здоров'я забрудненого атмосферного повітря в результаті застосування пестицидів на сільськогосподарських угіддях області. З них 12 звернень стосувалися скарг на "Акріс Агро".

На виконання постанови слідчого СВ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області про призначення перевірки від 13 липня 2015 р. за матеріалами кримінального провадження Держекоінспекція у Рівненській області провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами "Акріс Агро". У результаті перевірки встановлено, що компанія не веде обліку використання пестицидів і агрохімікатів, а також не дотримується правил їх застосування. 2016 року Держекоінспекція взагалі не встановила порушень. 2017-го перевіркою встановлено порушення, аналогічні виявленим 2015 року. За результатами перевірок складено протоколи, видано приписи щодо усунення виявлених порушень. Проте Державна екологічна інспекція у Рівненській області не використала всіх повноважень відповідно до Положення про ДЕІ, не провела досліджень, експертизи, не залучила відповідних фахівців інших установ для встановлення хімічних засобів захисту рослин, що їх використовувало ТОВ "Акріс Агро".

У відповіді Державної авіаційної служби України від 3 жовтня 2016 р. №1.19-9935 зазначено, що "Акріс Агро" проводило авіаційно-хімічні роботи без отримання санітарного паспорта на право експлуатації вертодрому та карти-схеми полів із нанесенням санітарно-захисних зон. За порушення вимог п. 5.4. Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів у народному господарстві України, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996 №382, який зобов'язує командира повітряного судна особисто перевіряти наявність у замовника робіт даних документів, командиру вертольота, що виконував роботи, винесено сувору догану. Рівненська обласна державна адміністрація надала нам відповідь про системні порушення законодавства ТОВ "Акріс Агро".

Перелічені вище результати перевірок - це лише підтвердження фактів відсутності необхідних дозвільних документів у підприємства. І ці факти стосуються поводження з отруйними речовинами. Проте жоден контролюючий орган не проводив досліджень води, ґрунту й повітря, бо не має акредитованих лабораторій та відповідного обладнання. Хоча і Держекоінспекція, і Держпродслужба відповідно до своїх повноважень зобов'язані були залучити сторонні інститути й лабораторії для проведення таких досліджень, встановлення шкоди, завданої довкіллю.

Протягом двох останніх років жителі Рівненщини оббивають пороги різних державних органів, у тому числі й правоохоронних, пишуть десятки скарг і заяв про забруднення довкілля пестицидами. Однак до цього часу громадяни України не домоглися захисту своїх прав на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Навіть якщо за фактами забруднення довкілля пестицидами реєструвалися кримінальні провадження, то на сьогодні вони або закриті, або досі не розслідувані.

Така ситуація типова для України. У різних областях агропідприємства використовують пестициди безконтрольно. І бджоли, які є індикаторами чистого довкілля, упродовж кількох років масово гинуть від забруднення пестицидами в різних областях країни. Про недобросовісне використання агропідприємствами пестицидів і масову загибель бджіл, отруєння людей на Рівненщині, Черкащині, Івано-Франківщині, Житомирщині, Сумщині, Харківщині засоби масової інформації повідомляли неодноразово.

Сільські ради, які отримують десятки звернень, скарг від мешканців про порушення правил використання пестицидів агропідприємствами, не дочекавшись допомоги від державних органів, вдаються до радикальних дій, щоб зупинити це пестицидне свавілля. Цього року Великоомелянська та Дятьковицька сільські ради, що на Рівненщині, підтримали своїх мешканців і ухвалили рішення про заборону авіаційного застосування пестицидів на підпорядкованих їм територіях.

Великоомелянська сільська рада також замовила дослідження проб ґрунтів на вміст пестицидів у санітарно-захисній зоні, де "Акріс Агро" вносило пестициди. Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.Медведя МОЗ України виявив у ґрунтах залишкові кількості пестицидів імідаклоприду (інсектицид), карбендазиму (фунгіцид), гліфосату (гербіцид). Від дати відбору проб ґрунту до проведення досліджень минуло близько двох місяців. Строк розпаду у ґрунтах гліфосату - 2-
4 тижні, імідаклоприду - 14-
28 днів, карбендазиму - 6 місяців, а отже, концентрація пестицидів у період внесення могла бути набагато більшою. Ці речовини були виявлені в санітарно-захисній зоні, де їх використання заборонено і їх апріорі там не мало бути. Імідаклоприд, виявлений у ґрунтах санітарно-захисної зони, надзвичайно токсичний для бджіл. Саме від цього пестициду вони масово гинуть. Європейська комісія розглядає питання про заборону використання імідаклоприду.

У березні 2015 року група експертів Міжнародного агентства з дослідження раку (МАДР) Всесвітньої організації охорони здоров'я дійшла висновку, що застосування гліфосату може сприяти розвитку раку в людини. Наприкінці вересня цього року французький уряд заборонив до 2022 року використання гліфосату - засобу для боротьби з бур'янами. Крім цього, французький уряд планує провести повне дослідження ринку гербіцидів, що їх використовують французькі фермери. Раніше подібну заборону гліфосату схвалили в Німеччині. А в Україні всі згадані пестициди дозволені, і державним службовцям профільних міністерств немає до цього діла.

На засіданні Ради ООН з прав людини 7 березня 2017 року міжнародні експерти закликали всі країни врегулювати поводження з особливо небезпечними пестицидами, оскільки вони є причиною смерті 200 тисяч осіб у світі щорічно, викликають рак, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, гормональні порушення, порушення розвитку й безпліддя. На засіданні також наголошено, що країни, що розвиваються, не забезпечують належного контролю за використанням пестицидів. На превеликий жаль, до таких країн зараховують і нашу країну. Агропідприємства, користуючись безконтрольністю й безкарністю з боку держави, використовують дешеві, а можливо, й з вичерпаним строком придатності або заборонені пестициди.

На сьогодні жителі України залишилися наодинці з забрудненням пестицидами повітря, ґрунтів та води. Громадяни шукають порятунку в державних контролюючих та правоохоронних органів. Але, на жаль, на сьогодні ці органи відбуваються лише відписками. Провідні громадські організації у червні цього року звернулися до президента України з проханням допомогти вирішити проблему безконтрольного використання пестицидів. Проте отримали від гаранта Конституції чергову відписку.