Цієї весни до Скадовської райдержадміністрації звернулися власники пансіонатів, поблизу яких на рисових полях застосовувалися пестициди. Вони скаржилися на погане самопочуття, постійне запаморочення голови. За їхніми словами, скарги отримала також Генпрокуратура. Скадовська влада написала листа тодішньому губернатору Херсонської області Анатолію Юрченку з проханням створити комісію для перевірки роботи підприємств, що вирощують рис. На початку березня у Скадовськ прибула комісія Міністерства охорони навколишнього середовища на чолі з першим заступником Державної екологічної інспекції В.Черевком. Він запевнив: виявлені в господарствах порушення не сумісні з медичною зоною, тож рисосіяння неодмінно і негайно заборонять.
Але у квітні пріоритети Мінекології різко змінилися. Міністерство нібито погодило «нову» технологію для рисосіючих господарств України, в тому числі розташованих у водоохоронних зонах, в даному випадку — в двох кілометрах від затоки. Але рисівники показали екологістам і представникам влади тільки лист з Мінекології, а самого дозволу-висновку не продемонстрували. Чому?.. Однак навіть в цій сумнівній «індульгенції» зазначалося: «за умови точного дотримання технологічних вимог, які виключають винос забруднюючих речовин у навколишнє середовище». І хоча голова Інституту рису УААН Анатолій Ванцовський запевняв, що скидів у море немає і бути не може, не склало жодних труднощів виявити прямо протилежне.
Наприкінці травня депутат Скадовської районної ради Іван Гончарський та начальник районної служби екобезпеки Микола Кондратенко, а також представники районної адміністрації заактували скиди води з рисових полів у Джаралгацьку затоку і навіть сфотографували їх. Уже сам цей факт, незалежно від того, знайде санстанція отрутохімікати чи ні, є порушенням постанови Кабміну 1998 року про заборону будь-яких скидів. Але за «новою технологією» — це вже ніби й… не є порушенням. Зрозуміти цю логіку важко всім, окрім керівників Міністерства екології та пана Ванцовського.
На замовлення А.Ванцовського Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (м. Харків), що є структурою Міністерства екології та природних ресурсів України, розробив проект допустимих технологічних скидів для Інституту рису. Їх дозволено скидати лише до 3000 м3 з гектара. Та лишається відкритим питання, хто буде контролювати, скільки насправді отруйної води злито в затоку? І чи взагалі мав право Мін’юст узаконювати скиди води з рисових чеків у межах охоронної медичної зони? Адже ще у 1998 році лабораторія Мінекобезпеки у своєму звіті зазначила: «природа метаболітів та залишків, до яких значна частина пестицидів розпадається, ще не до кінця вивчена». А раптом вони небезпечніші за самі отрутохімікати, а їх скидають у затоку, де купаються діти?!
Обурена таким станом справ, Лілія Григорович, народний депутат, член комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства на засіданні Верховної Ради 20 травня нинішнього року озвучила депутатський запит. Адресований до міністра охорони навколишнього природного середовища України С.Полякова, документ вимагає відповіді: «Чому міністерство порушує закони?» У запиті це звучить так: «…Заступник міністра А. Гриценко погоджує вирощування рису у двох кілометрах від затоки, спираючись лише на ст. 89, 90 Водного кодексу України. А чому пан Гриценко не схотів послатися на ст. 33, 60, 62, 63 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», контроль за дотриманням якого покладено на Мінприроди України та на нього особисто? Чому не врахував вимоги постанови КМУ № 703 від 18.05.98 «Про санітарну охорону Скадовської медичної зони в межах Скадовського району»? …А щодо стійких та сильнодіючих отрутохімікатів, то варто звернутися до розділу 11 Технології, де норми витрат пестицидів — базаграну, ордраму, сиріусу, фацету коливаються (в кг/га, л/га) від 0,1 до 7,0 одиниць. Якщо 100 г отрути вистачає, щоб вбити шкідників на цілому гектарі, то невже вона може бути «слабкодіючою»? Це ж не 20—30 кг/га, які вживалися 15 років назад! Що ж до стійкості, то період розпаду деяких пестицидів триває від одного місяця до двох, а ордрам зберігається у грунті до шести місяців».
А ще з запиту випливає, що пан Ванцовський «прикривається» листами Укрдержкомісії, в яких застосовані ним пестициди визначаються як малотоксичні та нешкідливі для здоров’я людей, хоча їхня стійкість та високотоксичність так і не визначена, як цього вимагає ст. 90 Водного кодексу України. Що ж до «нової» технології, про яку так багато говорить А.Ванцовський (а поважні установи повторюють за ним), то вона практично нічим не відрізняється від тієї, що була заборонена 15 років тому: застосування пестицидів залишилося, скиди зворотних вод з рисових чеків до Джаралгацької затоки залишилися. А це фактори, які однозначно негативно впливають на лікувальні властивості Скадовської медичної зони.
— Скидів не повинно бути взагалі, — погоджується заступник голови районної адміністрації Олег Старенький. — На жаль, деякі кроки обласного управління екобезпеки і міністерства для нас взагалі незрозумілі. Ми вже встигли зрадіти, коли нам надіслали рішення головного держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області В.Білоконя про тимчасову заборону діяльності сільськогосподорського товариства «Більшовик», кооперативу «Зоря» й Інституту рису. А трохи згодом сам Білоконь постанову, що стосується Інституту рису, без усяких пояснень відмінив. Але чому, незважаючи на заборону, зараз вирощують рис і забруднюють затоку і два інших господарства?..
Зі слів пана Старенького, скадовська місцева влада вже давно лобіює питання присвоєння Скадовській медичній зоні статусу курорту. Це єдиний, на його думку, спосіб поставити на місце рисосіятелів, що зовсім розперезалися за той час, поки Верховна Рада розглядала й приймала закон про курорти, а скадовчани напрацьовували для отримання цього статусу відповідні документи.
ВР України прийняла постанову, в якій Кабміну пропонувалося надати документи для прийняття закону «Про дитячий курорт Скадовськ».
— Янукович розпорядження підписав і ми направили напрацьовані документи у вищі інстанції, — розповів О.Старенький. — А 17 травня 2004 року отримали позитивну відповідь від Держтурадміністрації з переліком додаткових документів, і зауваженням: мовляв, у законі немає визначення «дитячий курорт». І хоча саме це прозвучало у розпорядженні прем’єр-міністра і постанові Верховної Ради від 18.05.04, нам запропонували подати клопотання та пакет відповідних документів для процедури надання Скадовській медзоні статусу курорту держзначення. Але чому тоді Євпаторія, наприклад, давно має статус дитячого курорту? Ще в липні 1999-го Кабмін видав відповідну постанову...
Скільки часу скадовчани чекатимуть на омріяний статус, поки що не наважується прогнозувати ніхто. Аби зсунути це питання з мертвої точки, депутати райради ще у травні відправили запит в Херсонську облдержадміністрацію, і були вельми здивовані відповіддю заступника голови пана Єрмака: він написав, що в державі нібито ще не створено такого органу в справах розвитку та діяльності курортів, який би мав право подати пакет документів до Верховної Ради. Саме собою постає питання: а навіщо ж тоді Держдепартамент з питань діяльності курортів, який функціонує ще з 2001 року? Вся ініціатива облдержадміністрації звелася до того, «щоб направити пропозицію через Міністерство у справах сім’ї та молоді щодо створення робочої групи по вивченню питання про визначення Скадовської оздоровчої зони дитячим курортом держзначення». Що це, як не відверте намагання «заволокитити» проблему?
Тим часом головою держадміністрації Херсонської області призначений Сергій Довгань, який останні роки був першим заступником міністра екології й навколишнього середовища. Зважаючи на кількість листів, направлених до Міністерства громадськими активістами, він ніяк не міг залишатися осторонь проблем, які створило для дитячого курорту Скадовськ рисосіяння. Але ні на посаді заступника міністра, ні голови облдержадміністрації Сергій Довгань ні разу не оприлюднив своєї позиції з цього приводу.
І все повторюється знову: екологісти б’ють тривогу з приводу якості оздоровлення поруч із рисовими полями, туристи, за словами Олега Старенького, розривають угоди з оздоровчими закладами й туристичними фірмами... Тим часом обмежень у користуванні Джаралгацькою затокою не існує. За офіційними документами, і купатися в затоці нібито можна, і скидати отруєну воду в затоку теж нібито можна. І фонові проби морської води в затоці, протестовані на початку сезону в Одеській прикордонній державній контрольній токсикологічній лабораторії, нібито цілком благополучні. Сум’яття викликає тільки те, що проби ці були відібрані районними санстанціями та… Інститутом рису.
Хоча для всіх скадовчан і без аналізів очевидно: в затоці біля місцевості Цукур, де ще минулого року на площі 300 га сіяли рис (за 1,9 км від затоки!), — ні креветок, ні крабів, ні риби не було, бо рисівники скидали іригаційні води в затоку. Нинішнього року завдяки старанням екологістів рис тут вирощувати заборонили. Вода стала значно чистіша, з’явилися креветки й краби, повертаються бичок і кефаль...