У Луганську пройшла міжнародна конференція з проблем виробництва рідкого синтетичного палива з вугілля та газу. Завідувач кафедри інженерної геології та гідрогеології Дніпропетровського університету професор Іван Садовенко розповів:
— Я брав участь у роботі секції з підземної газифікації. Піроліз при цьому відбувається не шляхом окислення вугілля, як при горінні, тут використовується інше явище — низькотемпературний синтез. Проблема такої газифікації в Україні досліджується з 30-х років. Тоді ж проводили перші експерименти з її промислової реалізації. У Горлівці, у Лисичанську один час навіть випробовували подібні станції. Дослідно-промислова установка працювала й у районі Синельникового. Вже виразно намічалися дивіденди від її застосування в економіці.
Але по цих дослідженнях ударила... низька ціна на нафту. За ціни вуглеводневого палива до 18 дол. за барель розробляти таку проблему немає сенсу (якщо, звичайно, керуватися лише завданнями економіки та потребами сьогодення).
Проте щойно ціни на нафту почали зростати, в усьому світі активізувався інтерес до цього напряму досліджень. Конференція не випадково відбулася саме в Луганську. У нас шахтний фонд досить старий, його важко й дорого розвивати для традиційного видобування вугілля, а тим паче нарощувати потужності. Як же реалізувати поставлене завдання забезпечити енергетичну безпеку України? Тут урятувати становище може несподіване рішення, тому необхідно спрямовувати пошуки не в одному напрямі і, звичайно ж, не зосереджуватися на механічному видобуванні, до якого вже звикли й за яким не бачать жодних інших підходів.
Ну а нашому гірничому університетові як флагману цього напряму, творцеві його нової ідеології необхідно дивитися на сім ходів уперед. Тим паче що перспективність газифікації підтверджують не тільки наші колишні експерименти, а й сучасні, приміром австралійські, дослідження, проведені зовсім нещодавно. Вони показують, що рівень рентабельності отримання синтетичної нафти з газу, добутого у процесі підземної газифікації, цілком порівнянний з нинішньою ціною на нафту на світовому ринку. Це не може нас не окриляти, оскільки перед Україною стоїть перспектива закриття деяких шахт. Крім того, у закритих старих шахтах збереглися чималі запаси вугілля, яке не можна видобути традиційними методами.
Хороший потенціал для підземної газифікації вугілля мають навіть затоплені шахти. Вода в такому разі спрацьовує як такий собі консервант, як ізолююче середовище, яке стає на шляху фільтрації газу і перешкоджає його розсмоктуванню. Загалом тут намічаються серйозні перспективи. Це підтверджує і той факт, що розробками зацікавилися японці, які прискіпливо з року в рік слідкували за нашими роботами й навіть купили ліцензію на нашу технологію. Сподіваємося, що й у нас у країні ці досягнення дістануть належну підтримку і, нарешті, використовуватимуться на шахтах.