UA / RU
Підтримати ZN.ua

ПО ГМ-БЛОКАДІ — КУКУРУДЗОЮ

Запеклий опір, який протягом шести років чинили американським біотехнологічним компаніям предст...

Автор: Оксана Приходько

Запеклий опір, який протягом шести років чинили американським біотехнологічним компаніям представники Єврокомісії, котрі не дозволяли ані завозити, ані вирощувати на території ЄС генетично модифіковані організми (ГМО), схоже, зламано. Про це минулого тижня в Брюсселі оголосив прес-секретар Єврокомісії Рейджо Кемпінен. Він підкреслив: рішення скасувати мораторій на ГМО, можливо, буде прийняте лише за умови обов’язкового виконання вимог із маркування ГМ-продуктів, остаточно затверджених минулого місяця. Причому першим таким товаром стане зовсім не американський товар, а кукурудза, вироблена швейцарською біотехнологічною компанією Syngenta.

Представники США давно вже обвинувачують керівництво ЄС у тому, що заборона на імпорт ГМ-продукції насправді є протекціоністським заходом, який зачіпає інтереси американських виробників сільгосппродуктів. А члени групи Friends of the Earth Europe запевняють: на європейському ринку взагалі немає попиту на таку продукцію, і європейські споживачі просто не купуватимуть товар, на етикетці якого серед інгредієнтів зазначатимуться відповідні складові. Саме ці міркування змусили керівництво компанії Monsanto відмовитися від планів комерційного вирощування ГМ-пшениці, котра, як стверджували американські фермери, остаточно поховала б ідею експорту їхньої продукції до Європи. За оцінками адміністрації президента Буша, американські фермери й так зазнають збитків у розмірі 300 мільйонів доларів на рік через те, що обсяг сільськогосподарського експорту США в ЄС скоротився з 3,3 мільйона тонн 1995 року до 25 тисяч тонн у 2002-му. При цьому ГМ-продукти, які проникли в ЄС ще до запровадження мораторію, продовжують вільно продаватися тут і нині.

Представники США вже схвалили можливість скасування мораторію, хоча й підкреслили: вимоги зі спеціального маркування всієї продукції, при виготовленні якої використано ГМ-організми, надзвичайно складні, дорого коштують і взагалі не мають сенсу. Проте деякі ознаки прогресу, що намітилися в позиції Єврокомісії, подають надію.