Нерозгадані таємниці, які зберігає в собі товща антарктичної криги, хвилюють учених усього світу. Але задовольняти свою цікавість вони, відповідно до Договору про Антарктиду, можуть лише за узгодженням з іншими учасниками міжнародної угоди. Проте, як виявилося, відсутність чітких механізмів такого узгодження може дорого коштувати унікальним природним багатствам цього континенту.
Як відомо, під кригою Антарктиди містяться понад 150 озер. Одне з них — озеро Схід — вирізняється як розмірами (порівняними з розмірами озера Онтаріо), так і віком (більше 20 мільйонів років). Останнє дозволяє припустити, що вода озера може зберігати форми раннього життя на землі, здатні пролити світло на таємниці земної еволюції. Над цим озером Радянський Союз побудував полярну станцію, фінансування якої давно вже не по кишені самій Росії. Якраз тут міжнародна група вчених змогла підняти з майже двокілометрової глибини найдавніші зразки льоду. Потім, переконавшись, що до поверхні озера залишилося трохи більше кілометра, 1998 року процес буріння льоду припинили. Адже методу, який дозволив би взяти зразки води з озера і при цьому не допустити його забруднення сучасними бактеріями, на той момент не було. А щоб виконана праця не пропала марно, шахту заповнили гасом, який не дозволяє крижаній товщі затягти свою рану.
І ось тепер росіяни «потішили» міжнародну громадськість, заявивши, що продовжать розробку цієї шахти, аби дійти до самого озера. Причому, відповідно до договору, вони виконали природоохоронну оцінку свого проекту, яка не виявила ймовірності якихось «значних» впливів на озеро. У повній відповідності до умов договору, російська сторона проінформувала про це всіх учасників угоди. І на цьому заспокоїлася. Адже вимоги про отримання згоди на реалізацію проекту від інших учасників у договорі немає.
Представники наукових спільнот інших країн, особливо США, не втомлюються критикувати новий російський проект, стверджуючи, що він лише завдасть непоправної шкоди. Якщо вже добиратися до озера, вважає Джон Пріску, геомікробіолог із Монтанського університету, то шляхом буріння із застосуванням гарячої води, і використовувати для цього треба нову свердловину. Природно, це значно підвищить вартість проекту. А в Росії заледве вистачить грошей на те, щоб довести до кінця проект із використанням уже наявної свердловини.