UA / RU
Підтримати ZN.ua

Перебірливі лангусти

Лангусти, які живуть у Карибському морі, мають винятковий «нюх» на хворобу, що уражає деяких їхніх побратимів, і рішуче уникають спілкування з нездоровими екземплярами...

Лангусти, які живуть у Карибському морі, мають винятковий «нюх» на хворобу, що уражає деяких їхніх побратимів, і рішуче уникають спілкування з нездоровими екземплярами.

Надзвичайну здатнітсь лангуста до ранньої діагностики захворювання, яке викликає вірус, Дональд Беринджер і його колеги з Університету Старого Домініону, що у штаті Вірджинія, виявили випадково. Спостерігаючи за поведінкою ракоподібних поблизу берегів островів Флорида-Кіс, учені помітили в самотніх лангустів (зазвичай ці істоти віддають перевагу компанії) під хвостом білі кров’янисті виділення, які й свідчать про ураження вірусом, причому єдиним для цього виду.

Вирішивши розібратися в цьому, дослідники в лабораторії інфікували 16 особин. Потім запропонували і здоровим, і зараженим екземплярам на вибір кілька нір: порожню, зайняту нормальним або хворим лангустом. На рішення відводили дві доби.

Як і очікувалося, здорові особини віддавали перевагу товариству собі подібних, старанно уникаючи сусідства з інфікованими, яким, як з’ясувалося, власне оточення зовсім байдуже.

Дивно, що здорові робили правильний вибір ще до появи зовнішніх симптомів хвороби. Майже 70% таких перебірливих лангустів «відчули» вірус через чотири тижні після інфікування, тоді як симптоми виявляються тільки через шість, на той час уже 100% точно знали, що треба остерігатися.

На думку дослідників, швидше за все, лангусти покладаються в «діагностиці» на якісь хімічні компоненти. Як їм це вдається, залишається таємницею. Проте завдяки своїй чудовій здатності вони тримаються осторонь уражених особин. Не відомо також, і як передається захворювання.