Я змушений узятися за перо, оскільки в статті «Остання таємниця Чорнобильської катастрофи» (ДТ, №16, 24—29 квітня 2010 р.) її автор Б.Горбачов представив мене головним винуватцем Чорнобильської трагедії, котрий майстерно приховує свої злочинні діяння протягом понад 20 років.
Він звинуватив мене в тому, що безпосередньо перед аварією я зателефонував із Москви на блоковий щит енергоблока №4 і віддав наказ, виконання якого спричинило вибух реактора. Нагадаю, що аварія сталася приблизно о 1.30 ночі.
У цей час я спав у своїй московській квартирі, о 2-й годині ночі мене розбудив телефонний дзвінок головного інженера ВВО «Союзатоменерго» Б.Прушинського, котрий повідомив, що на Чорнобильській АЕС сталася аварія, масштаби й деталі якої поки що не відомі.
Я негайно поінформував про подію свого безпосереднього начальника — завідувача сектору атомної енергетики Відділу важкої промисловості та енергетики апарату ЦК КПРС В.Мар’їна. Він дав вказівку терміново виїхати у ВВО «Союзатоменерго», розібратися в ситуації і доповісти.
Нас турбували питання: що сталося, які масштаби аварії, в якому стані реактор, чи здійснюється його аварійне охолодження, оскільки таке охолодження є головною проблемою при аваріях на АЕС. Після дзвінка директора ЧАЕС В.Брюханова стало ясно, що характер аварії украй важкий.
Стверджувати, що хтось сторонній телефонував на блоковий щит енергоблока №4 і дав якісь вказівки оперативному персоналу, може лише людина дуже далека від експлуатації, котра не знає вимог експлуатаційних інструкцій і порядку їх виконання. Команди оператору дає тільки його безпосередній змінний начальник, про що робиться обов’язковий запис у відповідних журналах чергування.
Б.Горбачов посилається на колишнього працівника Смоленської АЕС В.Комарова, який стверджує, що, будучи головою експертної комісії при Прокуратурі СРСР, він мав можливість ознайомитися з відомістю телефонних переговорів оперативного персоналу. У цій відомості нібито був присутній мій дзвінок заступникові головного інженера Дятлову такого змісту: «Проводь перевірку. Або ти підеш на пенсію, або будеш головним інженером нової ЧАЕС-2».
Все це неправда — Комаров не тільки не був головою експертної комісії, а й узагалі не був її членом (склад цієї комісії є в документі, що зберігається в архіві М.Штейнберга). Комаров ніколи не був головним інженером СП «Комбінат», як стверджує Горбачов. Та й слова, приписувані мені Комаровим, — цілковите безглуздя. Про яку перевірку йдеться? Що це за ЧАЕС-2? Та й відправити когось на пенсію — це далеко за межами повноважень інструктора апарату ЦК КПРС.
Пояснюється все просто. Будучи директором Смоленської АЕС (про що Комаров ніде не згадує), я не дав згоди на його призначення на одну з керівних посад. По-перше, на цю посаду претендував інший, більш досвідчений фахівець. По-друге, і це головне, Комаров мав (та й має) схильність до авантюрних дій, що видно з його інтерв’ю.
Горбачов стверджує, що я щось приховував понад 20 років. Коли якісь мої накази оперативному персоналу фігурували на чорнобильському суді, то про це знало б багато людей, присутніх на його засіданнях. Приховати правду в такій ситуації неможливо — про це дізналося б і керівництво ЦК КПРС: йому про хід судового процесу особисто доповідав суддя, який його вів. На цьому моя кар’єра була б закінчена. Однак згодом мене призначили завідувачем сектору апарату ЦК КПРС, а потім — начальником відділу ядерної енергетики в апараті Ради міністрів СРСР. Неправдою є твердження
Б.Горбачова про те, що я був автором (або співавтором) усіх безглуздих версій про причини Чорнобильської катастрофи, які нібито вигадав з метою приховати реальні причини аварії.
Б.Горбачов зневажливо відгукувався про М.Штейнберга і про результати аналізу причин аварії, виконаних комісією Держатомпромнагляду СРСР під його керівництвом. Очевидно, йому не відомо, що висновки комісії отримали позитивну оцінку практично всіх наукових і інженерних організацій колишнього СРСР, які спеціалізувалися в галузі ядерної енергетики. Тільки одна організація — Генеральний конструктор чорнобильських реакторів — надіслала стриманий відгук.
Висновки комісії М.Штейнберг доповідав на засіданні групи провідних міжнародних експертів (JNSAG) при Генеральному директорі Міжнародного агентства з атомної енергії, створеної спеціально для виявлення причин Чорнобильської аварії. Експерти погодилися з висновками комісії, і їх було покладено в основу підсумкової доповіді JNSAG. Але й про цю групу міжнародних експертів Б.Горбачов відгукується як про «групку дрібних функціонерів», котрі вкупі з М.Штейнбергом і Г.Копчинським намагалися і намагаються приховати істинні причини Чорнобильської трагедії. Він не знає і, схоже, не бажає знати, що саме JNSAG стала автором сучасної філософії безпеки ядерної енергетики, на якій базуються проекти всіх нових АЕС.
Я настійливо прошу про одне: надрукуйте мій лист у вашій газеті. Для мене це важливо не лише для викриття брехні людей, які втратили совість, а й для правильного розуміння того, що стало істинною причиною Чорнобильської трагедії. Цього вимагає пам’ять про працівників ЧАЕС, похованих на кладовищах Києва, Москви і Славутича, це важливо і для ветеранів Чорнобильської АЕС, які дожили до наших днів.