Тема грудневого цунамі й нині, через місяць після страшної трагедії, залишається однією з провідних у засобах масової інформації. Національні уряди і світова громадськість не шкодують зусиль для подання допомоги постраждалим районам, журналісти розповідають про масштаби лиха в цілому й долі окремих людей, а вчені всього світу збирають по крупинках інформацію, яка дозволяє відтворити найточнішу модель того, що сталося.
Зокрема, Рік Астер, геофізик Інституту гірських технологій Нью-Мехіко, займається узагальненням даних, зібраних у рамках міжнародної мережі IRIS. Цей акціонерний консорціум, який фінансується американським Національним науковим фондом, об’єднує 150 спеціалізованих інститутів і університетських факультетів, що займаються дослідженнями в галузі сейсмології. Перші результати опрацювання даних показують, що ударні хвилі, викликані землетрусом у Тихому океані, тричі обігнули земну кулю. На островах Трістан-да-Кунья, розташованих у південній Атлантиці, ці хвилі, які поширювалися в різних напрямках, були зафіксовані через 60, 120 і 230 хвилин після землетрусу. Їхня сила в тисячу разів перевищувала середні показники, і її виявилося досить, щоб навіть в Еквадорі, розташованому на іншому кінці планети, земна поверхня піднялася в середньому на два сантиметри. У Шрі-Ланці ж це підняття досягло 10 сантиметрів. Утім, рух був настільки повільним, що зафіксувати його змогли лише спеціальні прилади.
До яких наслідків приведе підняття земної поверхні, учені поки сказати не можуть. До того ж опрацювання даних триває, і навряд чи це виявиться єдиним сюрпризом, піднесеним природою.