Попри зимовий пейзаж, хочеться думати про весну. Довгоочікуване потепління в наших широтах, як правило, супроводжується таненням снігу і поперемінними дощами з мокрим снігом. Тоді ми починаємо вживати тривожні слова «паводок», «повідь», «повінь».
Суперечки і припущення
Відповідно до інформації Гідрометцентру України, підстав для паніки немає. Весняна повінь — щорічне сезонне явище. Рівень води в річках під час танення снігу залежить від багатьох складових: товщини снігу, його густоти, глибини промерзання, вологості грунту, кількості опадів. Тільки поєднання всіх зазначених чинників може спровокувати велику повінь, але поки що говорити про неминучість цього явища немає підстав.
Проте обговорення ймовірних «мокрих» перспектив не уникнути. Думки фахівців розходяться. «Слід очікувати найбільшого за останні десять років паводку», — стверджують одні. На підтвердження цих слів вони посилаються на дані того ж таки Гідрометцентру, відповідно до яких сніжні запаси в деяких регіонах країни вже перевищують норму, а в лютому снігу може додатися. Аномальна зима призвела до того, що на зміну потужним снігопадам прийшли 30-градусні морози. Якщо в лютому снігу побільшає, а навесні стрімко почне теплішати — чекай паводка. Турбує й те, що сніжний покрив у столичній області товстіший, ніж попередніми роками.
«Великої повені не буде», — заспокоюють інші. Паводок не виникає відразу, а формується цілим комплексом чинників, серед них не конче мають бути сніг або запаси води в снігу. Треба брати до уваги глибину промерзання грунту, інтенсивність наростання тепла, опади. Втім, нинішньої зими сніжний покрив країни досить високий — у середньому 10—40 см, а запаси води в снігу — близько 40—60 мм.
«Ситуація ще може змінитися», — кажуть треті. Якщо попередніми роками зими в Україні були теплі, то нинішня стала прикрим винятком. На кінець січня запаси снігу в басейні Дніпра до Києва становлять 130% від норми, у Прип’яті — понад 160%. Грунт на цей самий час промерз на 10—30 см, що менше за норму. Паводок у верхів’ях Дніпра і Прип’яті однаковою мірі очікується як у межах норми, так і вище за неї. Втім, незвично холодна зима ще з нами не попрощалася, отже, можливі варіанти...
І, доки одні учені думають, бути чи не бути великому приходу води, інші заглибилися в теоретичні нетрі: чим відрізняється паводок від повені? І знайшли відмінності. Проте є підстави припускати, що звичайним громадянам, яким хоч раз доводилося пережити страх від приходу «великої води», однаково, як називається це явище. Ще й тому, що в таких «мокрих» ситуаціях дедалі більше експертів схильні обвинувачувати не так природу, як… людей.
«Родимі плями» реальності
Конча-Заспа — «золоте» місце Київщини. Але тутешнім VIP-персонам і знатним «городникам» затісно. Відповідно до інформації вітчизняних і закордонних екологів, у районі Кончі-Заспи гідронамивом штучно піднято рівень грунту настільки, що заплава Дніпра звузилася до 800 метрів основного русла. Грунт у Кончі-Заспі, за оцінками фахівців, піднятий у середньому на 6—8 метрів, що є стратегічною помилкою, внаслідок якої може піднятися вода і в столиці. Звуження заплави Дніпра небезпечне: на випадок сильного паводку вода не встигатиме проходити, «застряючи» біля Кончі-Заспи, доки будинки не «попливуть».
Взагалі, котеджні селища поблизу річок становлять загрозу для їх мешканців та сусідів. Більшість цих поселень будувалися з порушеннями екологічного законодавства. Наприклад, спорудження будинків у водоохоронній зоні. Не доскіпуватимемося, хто давав дозвіл на будівництво небезпечно близько до води. Намив піску провокує підняття грунтових вод і підтоплення будівель, підвалів, городів. Не кажучи про те, що, намиваючи пісок із Дніпра, земснаряди виймають грунт, за безпеку якого, беручи до уваги історію Чорнобильської АЕС, ніхто не відповість. Виходить за Задорновим: чоловік, який перевозив у штанах радіоактивну речовину, дізнавшись, що в нього не буде дітей, аргументував: «Зате внуків забезпечу!»
Оскільки престижних земельних ділянок у південному напрямку бракує, не найбідніша частина народу звернула допитливий погляд у бік Київського водосховища. Про те, що може щось статися з ГЕС і дамба може не витримати водного напору, воліють не думати. Але екологи не втомлюються повторювати: безперешкодний продаж землі та забудова в районі дамби можуть призвести до затоплення столиці. На їхню думку, незаконне спорудження дач поблизу дамби у випадку лиха може призвести до загибелі мільйонів людей. Відповідно до екологічних досліджень, якщо опади перевищуватимуть норму, гідроспоруди, що стримують потік води, можуть не витримати.
Усі ці «страшилки» — просто провокація, дамба Київської ГЕС не зруйнується, — така офіційна точка зору. Чиновники стверджують, що і сама ГЕС, і дамба перебувають під невсипущим контролем, тут встановлено систему збору інформації про стан дамби, грунтових вод, а фахівці регулярно перевіряють стан усіх тутешніх споруд. Неодноразово категорично спростовували твердження про аварійність дамби Київської ГЕС і представники Укргідроенерго, посилаючись на те, що споруди ГЕС розраховані на 100-літню експлуатацію, а можуть витримати й 200 років. У запевнення хочеться вірити. Але не слід забувати урок куренівської трагедії, коли внаслідок прориву кількох невеличких дамб у Бабиному Яру вилилося 700 тис. кубометрів змішаного з водою бруду. Ширина потоку сягала 20 м, висота хвилі — 14. Було залито 25 гектарів землі, близько 2 тис. людей загинули.
Не слід також забувати, що Київське водосховище приймає стоки Прип’яті, яка знаходиться вище за течією Дніпра і в свідомості людей міцно пов’язана з Чорнобильською аварією. Правда, еменесники стверджують: «Усе, що було небезпечного в Прип’яті, з неї вже витекло», а метеорологи очікують, що повінь у Прип’яті пройде в межах норми. Але вони ж і припускають можливість зміни ситуації...
Експерти НДІ «Екологія і альтернативна енергетика» вважають, що Дніпро наповнюється і стічними водами також, а на єдиній у столиці Бортницькій станції аерації, де стоки, по суті, не очищаються, нечистоти прориваються через дамбу. Збільшення кількості відстійників за рахунок розширення площ, нарощування висоти дамби не захистять Дніпро від нечистот. Стоки потрапляють у нього з перевантаженої станції і забруднюють. Коли вони виходять за територію, тут просто... підсипають дамбу. Столиця може «захлинутися» у відходах навіть без повені, ну, а «велика вода» здатна винести весь цей гримучий коктейль у Дніпро.
Тимчасові відлиги нинішньої зими вкотре вказали на ще одну проблему — стан зливостокової каналізації. Наші двори вже були заповнені калюжами, струмочками та міні-річками... Вода текла в зливоприймальники, але вони потребують ремонту й не справлялися з великими її обсягами: чимала частина стокової каналізації потребує заміни.
А в деяких районах Київщини селяни знаходили «подарунки» — величезні, на кілька метрів снігові кучугури. Судячи з обсягів, такі гори скидали кілька вантажівок. Місцеві жителі припускають, що брудний сніг зібрали в столиці й скинули неподалік Києва, мовляв, як-небудь сам розтане і стече в Дніпро… Втім, столичні комунальники усе заперечують.
Готовність номер?..
Відповідно до інформації прес-служби, Головне управління МНС України в Києві готується до пропуску весняного паводка. За словами начальника управління цивільного захисту столичного управління МНС Геннадія Писаренка, відпрацьовано плани взаємодії й надіслано листи у відповідні служби столиці, зокрема в «Київводоканал», «Київавтодор», державне підприємство водних доріг, комунальне підприємство «Плесо». Підготовлено необхідну техніку. У столичних рятувальників МНС є п’ять потужних насосних станцій, п’ять пожежних рукавних автомобілів для відкачування води та її передачі на великі відстані. У 22 пожежних частин Києва є пожежні автомобілі, які теж мають насоси для відкачування води, хоча й не такі потужні. Останнім часом Головне управління МНС України в Києві запаслося більшою кількістю плавзасобів. Крім гумових човнів на пожежній техніці, є два рятувальних катери, два аероглісери, які можуть проходити як по воді, так і по кризі, пожежний корабель. Рятувальники забезпечені необхідним спецодягом для роботи на водоймах. Працює водолазна служба. Необхідне обладнання перевіряється й випробовується.
Відповідну роботу провів Держводгосп. Для боротьби з великою водою підвідомчі підрозділи експлуатаційної служби створили запас паливних матеріалів, підготували спецмашини для перевезення робочих бригад. Ремонтних підготовчих робіт виконано більш ніж на п’ять мільйонів гривень.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, очолюваний Анатолієм Гриценком, направив президенту України Віктору Ющенку лист, у якому рекомендує на засіданні Радбезу розглянути готовність органів виконавчої влади до протидії надзвичайній ситуації, пов’язаній із можливістю паводку. Аналогічний лист від імені очолюваного ним комітету Анатолій Гриценко направив прем’єр-міністру Юлії Тимошенко. На жаль, політики не мали часу подумати про перспективи приходу великої води — завадили вибори президента. Може, тепер, коли вибори позаду, а «мокрі» перспективи можуть стати реальністю, влада все-таки перейметься питанням: чи відповідає реальному станові речей наявна звітність про виконання результативних показників готовності до можливої повені?