UA / RU
Підтримати ZN.ua

МІСТО ХВОРИХ БУДИНКІВ

Парадокс: усі ми стурбовані станом довкілля набагато більше, ніж екологією власної квартири та свого робочого місця...

Автор: Олександр Кітраль

Парадокс: усі ми стурбовані станом довкілля набагато більше, ніж екологією власної квартири та свого робочого місця. При цьому забуваємо, що в приміщенні, де повітря брудніше від вуличного приблизно вп’ятеро (!), проводимо до 90% часу.

— Візьмімо звичайну квартиру, — каже завідуючий лабораторією гігієни шуму, житлових і громадських будинків Інституту гігієни та медичної екології АМН України, доктор медичних наук професор Володимир АКИМЕНКО. — Предметів, які забруднюють її повітря, безліч: випари від меблевих полімерних матеріалів, косметика, засоби для чищення, миття. Навіть ліки. У повітрі будь-якого приміщення багато хімічних сполук.

— Яке місце у квартирі найбрудніше?

— Безумовно, кухня. А якщо вона, до того ж, має газову плиту... Від згоряння газу утворюється дуже багато шкідливих і небезпечних речовин. Серед них — чадний газ, оксиди азоту й формальдегід, сажа. Ситуацію погіршують надплитні фільтри. Коли всі конфорки ввімкнено, утворюється великий газовий потік, обробити який фільтри не можуть. У результаті весь цей «букет» потрапляє в дихальні органи того, хто перебуває біля плити. Про вентиляцію приміщення говорити взагалі не варто: її практично не дотримуються. Становище можна трохи поліпшити, поставивши надплитну витяжну парасольку або замінивши газову плиту на «чистішу» електричну.

Кілька слів про «дрібний пил» — мікроскопічні частинки, пилок рослин, спори, бактерії, занадто крихітні, аби їх можна було побачити неозброєним оком. Вплив цих крихіток на організм людини може бути дуже серйозним, особливо якщо ви страждаєте на алергію чи астму. Тільки вдома ми вдихаємо близько трьох мільярдів порошинок, що дорівнює одній столовій ложці пилу. До речі, пилюку в повітря часто піднімає пилосос. Здавалося б, його функція зовсім інша — прибирати її (що він і робить, затримуючи дев’яносто вісім відсотків пилюки), але два відсотки аерозольних частинок можуть «проскакувати» в повітря. Причому найагресивніших.

— А звідки в наших будинках беруться грибки?

— Більшість грибків з’являється через погану конструкцію споруди. Недостатня гідроізоляція — і капілярні сили тягнуть із землі грунтові води. У результаті в штукатурці нагромаджується багато вологи, яка сприяє появі та розвитку грибка. Природно, грибок — це не лише неприємне, а й дуже шкідливе явище. Приміром, aspergillus здатний спровокувати тяжкі захворювання легенів. Нам, хто звик до своєї квартири, лише здається, що ми самі. Разом із нами в приміщенні живуть пилові кліщі, так звані сапрофіти. Середній розмір домашнього пилового кліща — 0,2 мм. Домашні пилові кліщі живуть майже чотири місяці, їхнє середовище проживання — постіль, меблі, інші вироби з тканин. Кількість екскрементів, яку виробляє кліщ упродовж цього часу, у 200 разів перевищує його власну вагу. І відкладає він до 300 яєць. Тому концентрація алергенів у приміщенні швидко збільшується. Домашні пилові кліщі та продукти їхньої життєдіяльності викликають 25% усіх випадків алергії, 50% всіх астматичних захворювань.

У сучасних будинках жити комфортніше. Хороша ізоляція забезпечує постійну температуру в приміщенні й досить високу відносну вологість. Але ці умови, дуже приємні для нас, сприяють розмноженню домашніх пилових кліщів.

— Володимире Яковичу, чи існують ще якісь чинники, що впливають на якість житла?

— Так. Розповім про фізичні чинники. І передусім про шум.

— Він такий небезпечний?

— Давайте з’ясуємо, що таке шум. Він дратує, заважає спати, трудитися, спілкуватися, слухати, відпочивати, виховувати дітей. Побутує думка, що шум у квартиру обов’язково має проникати тільки ззовні й тільки з боку автомобільної або авіатраси, залізниці. Але давайте розберемося, який шум більше шкодить — вуличний чи той, що виникає у самому приміщенні?

Що у квартирі може бути джерелом шуму? Та ж таки побутова техніка, приміром. Ви купили фен, користуєтеся ним... І не замислюєтеся, що це — потужне джерело шуму. Пилососите, перете, свердлите — шум ще сильніший. Плюс до цього хтось увімкне аудіоапаратуру... Доза шуму, отримувана людиною у власному житлі, інколи перевищує виробничу. Але якщо там «звукове навантаження» хоч якось контролюється, то в житлі ніякого захисту від нього, ясна річ, немає.

— Тобто виходить, що захистити себе у квартирі від шуму неможливо?

— Ну чому ж? Просто ви маєте усвідомлювати всю шкоду шуму, приглушувати його джерела, стежити за собою. Приміром, ви любите грати на музичному інструменті. А тяжкохвору людину за стіною це просто вбиває. Якщо ви затятий фанат бас-гітари, невідомо, як відреагують на ваші музичні вправи сусіди. До речі, на Заході, коли, скажімо, влаштовують вечірку, обов’язково попереджають сусідів. Ці речі регулюються законодавством.

Проте фізичні чинники, які негативно позначаються на здоров’ї людини, не обмежуються лише шумом. Скажімо, ви обладнали квартиру сигналізацією. У такому разі піддаєтеся радіочастотному випромінюванню. Навіть наш персональний комп’ютер потенційно небезпечний. Доведено, що люди, котрі багато працюють за ПК, частіше хворіють на лейкози. Адже електромагнітні поля впливають на білі кров’яні тільця, викликають порушення ендокринної системи й навіть можуть спричиняти різноманітні злоякісні пухлини, зокрема мозку, передміхурової залози.

— Постає резонне запитання: що робити? Адже як сьогодні обійтися без комп’ютера, телевізора?

— Тут можна провести паралель із водінням машини. Відомо, що на шляхах гине дуже багато людей, але ви сідаєте і їдете, оскільки вам треба прибути на місце вчасно. Із комп’ютером так само. Ризик отримати опромінення неможливо порівняти з користю, яку несе ПК.

— Володимире Яковичу, точиться суперечка між медиками, будівельниками й ученими про користь-шкоду склопакетів. Як, по-вашому, надійніше закупорити приміщення, аби в нього не проникали ні шум, ні загазоване повітря?

— Безумовно, склопакет має низку позитивних характеристик. Він має низьку теплопровідність, дозволяє звести до мінімуму проникнення шуму з вулиці. Тобто в такій квартирі шуму буде менше, а тепла більше. Але виникає питання вентиляції. Так, нині є технічні рішення, що дозволяють вентилювати приміщення, але залишається проблема, пов’язана з різними поверхами. Мешканці першого поверху приймають у своє приміщення загазоване повітря з траси, а п’ятого — від самого початку дихають набагато чистішим повітрям.

— А що ви можете сказати з приводу освітлення житлових приміщень сонячним промінням?

— Сонячне проміння повинне потрапляти в кожне приміщення. Не даремно кажуть: куди не зазирає сонечко, туди часто зазирає лікар.

Сонце — потужний психологічний стимулятор. І тому приміщення має освітлюватися, мінімум, дві години на день. Якщо в квартирі три кімнати, освітлюватися повинна бодай одна з них. У чотирикімнатній — дві.

У мегаполісах, яким є й Київ, із міркувань економії є резон будувати багатоповерхові будинки. Але через такі хмарочоси потрапляють у тінь нижчі будинки. Проблема погіршення якості житла, а отже, і якості життя, має розв’язуватися грошовими компенсаціями.

— У нас дотримуються цих норм?

— На жаль, не завжди. Наш Інститут гігієни та медичної екології не дає «добро» на такі проекти. Але хмарочоси будуються, шкодять сусіднім школам, дитячим садкам... Виходить, хтось дозволяє їх будувати.

— Володимире Яковичу, яке житло, на вашу думку, є ідеальним?

— Таке, в якому почуваєшся комфортно і де є можливість усамітнитися. Важливу роль відіграє правильне проектування житла, природні матеріали, можливість регулювати температуру.

До слова, є будинки, які, за всіма параметрами, мають бути мало не ідеальними для проживання, але вони чомусь негативно впливають на організм людини. На Заході вже понад десять років побутує термін Sick building syndrome (синдром хворих будинків). Ніхто не знає достеменно, що з цими будинками. Можливо, їхня залізобетонна арматура служить екраном від деяких природних полів, ослаблює їх.

— Якщо я хочу дізнатися про стан повітря в моїй квартирі, чи не порушено допустимі норми, — куди можна звернутися?

— Чимало людей гадають, що цим повинна займатися санітарно-епідеміологічна служба. Але, по-перше, її штат порівняно невеликий. Надавши таку послуги одним, іншим допомогти вони навряд чи зможуть. Єдине, що входить у компетенцію санепідслужби, — перевірка будинку в комплексі. А взагалі служби, яка контролювала б екологію приміщень, в Україні поки що немає.