Масштабний видобуток залізної руди та неконтрольоване розміщення шламосховищ в районі Кривого Рогу можуть призвести до значних техногенних катастроф, зокрема, землетрусів і селевих потоків. Про це попереджає професор Ігор Паранько, завідувач кафедрою загальної геології Криворізького технічного університету.
Нерівномірна кристалічна структура порід під Кривим Рогом стає, на думку професора, ще більш ненадійною через численні рукотворних порожнини на місці відпрацьованих шахт і копалень.
«По-перше, кристалічні блоки, на яких побудований Кривої Ріг, неоднорідні, по-друге, наявні прошарки складаються з м’яких порід, по-третє, є порожнини різноманітного походження. Усе це, разом узяте, може викликати «зісковзування» блоків або зрив зачепів. — констатує він. — Внаслідок зміщення можливий розрив м’яких осадових порід або техногенний землетрус».
Ініціювати катастрофу, за словами Ігоря Паранька, можуть вибухові роботи в зоні техногенних порожнеч.
«Під час проведення вибухових робіт породжуються разові сейсмічні хвилі, внаслідок чого відбувається деформація порід, утворюються нові тріщини техногенної природи, руйнуються природні, — розповів професор. — Додамо сюди давні шахти, дедалі глибші стволи діючих і вирви кар’єрів. Загалом, ми внесли повний дисбаланс у геологічну систему».
Значною небезпекою, на його думку, є також шламосховищами і ставки-накопичувачі рідких відходів, велика кількість яких оточує місто.
«Загальна вага всіх криворізьких сховищ — близько шести млрд. тонн! — наголосив Ігор Паранько. — У випадку більшого тиску на один із флангів стикованих у цьому місці геологічних блоків може статися деформація дамби-перегородки. Наслідком перекосу буде потужний селевий техногенний потік».
Детальніше читайте у статті Олега Адамовича «Місто над безоднею» у свіжому номері «ДТ».