Мешканці невеликого наддніпрянського міста Кременчука і досі не впевнені в тому, наскільки безпечно пити воду, яку постачає місцевий водоканал. Тема якості питної води вже більше місяця не сходить зі шпальт кременчуцьких газет.
Почалося все з того, що 26 і 27 липня береги Дніпра були всіяні мертвою рибою. Звідти буквально тхнуло: стало неможливо прогулюватися набережною і відпочивати на пляжі. Та цим не обмежувалися біди жителів міста: тхнула не тільки риба, а й жовто-коричнева вода з кранів. Санепідемстанція рекомендувала вживати для пиття бутильовану воду, а тим, хто не в змозі її купувати, — кип’ятити водогінну воду не менше п’яти хвилин з наступним її відстоюванням. Втім, у серпні головний державний санітарний лікар Кременчука таки видав постанову про заборону вживання водогінної води для пиття і приготування їжі.
Фахівці, які відповідають за постачання якісної питної води та контроль за станом водоймищ, пояснюють ситуацію по-різному.
Головний державний санітарний лікар Кременчука В.Акімов наголошує, що видав постанову виключно через погіршення органолептичних показників води. Решта, як стверджує він (санітарно-хімічні, радіологічні, бактеріологічні), на той час були в нормі. У тому, що в епідеміологічному плані вода була цілком безпечною, запевняють і фахівці водного господарства Кременчука та сусіднього Світловодська. Колір, запах та присмак — то, за їхніми словами, лише суб’єктивні фактори. Не подобається — не пий...
Версію про те, що під Світловодськом затонула баржа з отрутохімікатами (саме вона чомусь найпопулярніша серед жителів), працівники водогінного господарства і головний санітарний лікар міста Федір Чорний категорично відкидають, посилаючись на щоденні аналізи води. Директор Кременчуцької ГЕС Святослав Яровий заперечує також і те, що шкідливий викид стався на гідроелектростанції: «На ГЕС немає таких речовин, які можуть бути забруднювачами». Отже, техногенного забруднення Дніпра не сталося? У Кременчуці в це не вірять, незважаючи на виступи в пресі і на місцевому телебаченні представників міської влади та осіб, відповідальних за водопостачання.
І це цілком зрозуміло, бо є питання, що й досі залишаються без відповідей.
По-перше, у сусідньому з Кременчуком Світловодську, де вода постачається з двох водозаборів, погіршення її показників з колірності, запаху та присмаку чомусь було тільки на водозаборі, ближчому до Кременчука.
По-друге, замор риби мав локальний характер. Про це повідомив головний іхтіолог Полтавської області, начальник контрольно-спостережної станції Юрій Ярцев. Причиною замору, згідно з офіційними висновками, наданими природоохоронній прокуратурі з Міністерства надзвичайних ситуацій (підписано заступником міністра Г.Марченком), стала задуха (внаслідок підвищення температури води й зниження у ній вмісту кисню). Але, за словами Юрія Ярцева, замор риби зазвичай починається із заток, де вміст кисню завжди менший. Однак цього разу поблизу острова Шаломай, у Білецьківських плавнях, на неглибокій притоці Дніпра — Пслі риба не загинула. Не простежувалися явища замору й нижче по Дніпру, у селищі Світлогірському. Причиною загибелі риби міг стати й марганець. При вмісті його 2—5 мг/л риба не виживе. Невдовзі після замору в Кременчуці зареєстрували вміст марганцю в дніпровій воді 1,7 мг/л.
По-третє, звідки взагалі взявся марганець у воді? Санітарним лікарям це незрозуміло. Природоохоронний прокурор Кременчука Олександр Денисенко ставить під сумнів дані експертизи, яка зафіксувала цю хімічну речовину. Тут одразу виникає паралельне запитання. Чи можна остаточно говорити про безпечність води, якщо взагалі дані експертизи піддаються сумнівам?
Для Геннадія Демьохіна, фахівця відділу екології міськвиконкому, на відміну від інших, поява марганцю у воді не є загадкою. За його словами, «масове відмирання синьо-зелених водоростей влітку могло призвести до утворення органічних комплексних сполук, які здатні абсорбувати марганець із донних відкладень». Але, у свою чергу, він не може відповісти на запитання, що спричинило масову загибель водоростей.
І, нарешті, останнє. На недавній сесії міськради Кременчука депутат-чорнобилець витяг на світ Божий документ з результатами аналізів проб води Дніпродзержинського і Кременчуцького водосховищ, проведених міськрайонною державною екологічною інспекцією, міською санепідемстанцією і міськводоканалом. Дані просто вражають. 31 липня, згідно з цим документом, вміст міді у воді перевищував норму у 740 разів (показник 1,58 мг/л при нормі 0,001 мг/л), 25 липня вміст марганцю в аналізах проб води в Дніпродзержинському водосховищі становив 1,6—3,7 мг/л при нормі 0,01 мг/л. Допитливий депутат з’ясував, що перевищення вмісту міді може викликати хворобу Вільсона, а перевищення вмісту марганцю — хворобу Паркінсона. Результат обох хвороб — ураження периферійної або центральної нервової системи з незворотними наслідками. Щоправда, начальник міськрайонної державної екологічної інспекції Олександр Кочубей не дає офіційного підтвердження правильності аналізів щодо міді. За його словами, на той час вийшов з ладу спеціальний прилад, аналізи робилися у примітивний спосіб, який не дає точних результатів за умови, якщо у воді наявні інші компоненти, крім міді. Видалити ж їх з допомогою того обладнання, яке є в лабораторії, неможливо. Але все це не може бути підтвердженням гарантії безпечності води, а, швидше, навпаки, саме й свідчить про те, що її ніхто як слід не перевіряв. За тими ж даними аналізів, яких не хочуть прилюдно визнавати фахівці, в окремі дні вміст заліза, фосфатів, нітратів у воді перевищував норму.
Отже, попри офіційні запевнення у безпеці, в історії з дніпровою водою далеко не все зрозуміло. І головне — вона яскраво засвідчила, що до надзвичайної ситуації Кременчук не готовий, напевне, як і деякі інші наддніпрянські міста. В Кременчуці немає резервного джерела постачання питної води. Це — факт, який мусили визнати посадові особи, від котрих залежить безпека та стан здоров’я людей. За даними аналізів санепідемстанції, вода у більшості колодязів та колонок міста взагалі непридатна для вживання через вміст нітратів, що перевищують норми в десятки разів. Артезіанських свердловин обмаль. З них не напоїти навіть лікарень та дитсадків.
Державні чиновники обмежуються фразами: «Міністерство звернулося до Державного комітету з водного господарства з проханням вжити заходів щодо поліпшення ситуації зі станом води у р. Дніпро та Кременчуцькому водосховищі» (Цитата з листа, який надійшов на запит міськвиконкому.) Канцеляризми — незаперечна ознака того, що заходів вживатимуть лише на папері.