Ворони і сойки швидше здобудуть собі поживу, ніж папуги або співочі птахи.
Канадські учені винайшли метод, який дозволяє виміряти коефіцієнт інтелекту птахів. Співробітники університету МакГілла в Монреалі стверджують, що ворони і сойки — «обчислювальні машини» світу пернатих. Шкала IQ грунтується на тому, наскільки різноманітні дії птахів у їхньому прагненні здобути їжу. Луїс Лефебр, керівник роботи, здивований тим, що папуги, попри свій відносно великий мозок, посіли не найвищі місця у цій ієрархії.
Дослідники проаналізували 2 тис. розповідей про нестандартні способи, з допомогою яких птахи здобували їжу в умовах дикої природи, переважно це були публікації в журналах з орнітології за останні 75 років. У результаті список найвинахідливіших очолили ворони, сойки та інші представники сімейства воронових; за ними йдуть соколині, яструби, чаплі й дятли.
Лефебр наводить кілька прикладів. Під час війни за свободу в Родезії (тепер Зімбабве) один орнітолог спостерігав за грифами, що сиділи на огорожі з колючого дроту і чекали появи на мінному полі газелей та інших травоїдних тварин — у результаті вони одержували добре подрібнену їжу. Інший фахівець бачив поморників у Антарктиці, які, приєднавшись до молодих тюленів, годувалися молоком їхньої матері.
Багато птахів із високим IQ не популярні серед людей. Ми симпатизуємо переважно співочим птахам, які не вирізняються новаторськими ідеями в питаннях добування їжі. Проте доктор Лефебр стверджує, що у своїй роботі він не оцінював кмітливості пернатих. Зробити це дуже важко, оскільки не завжди зрозуміло: навчився птах, спостерігаючи за іншими, а чи осягнув науку сам.
Агентство «Інформнаука»