UA / RU
Підтримати ZN.ua

Електричний стілець для пічкура

Останнім часом знайомі рибалки дедалі частіше скаржаться на збільшення в уловах «мутантів» — рибин із викривленим хребтом...

Автор: Олег Листопад

Останнім часом знайомі рибалки дедалі частіше скаржаться на збільшення в уловах «мутантів» - рибин із викривленим хребтом. «Чорнобиль чи хімія»? - цікавляться вони. Ні те, друзі, ні інше. У появі «мутантів» винні браконьєри, які використовують так званий «електролов» (електровудку). Дві її головні деталі - портативний потужний трансформатор та акумулятор (часто використовуються автомобільні). Один дріт такої «вудки» кидається у воду, другий кріпиться до жердини­сачка. Клацання перемикачем - і пристрій «видає» до однієїпівтори тисячі вольт, а подеколи і до двох тисяч. Від електрошоку все живе паралізується у радіусі доброго десятка метрів.

Гине не лише риба, а й безхребетні - черви, комахи та їх личинки, одноклітинні організми - тобто кормова база риб. Потрапить у зону дії черепаха, вуж чи інші тварини - буде непереливки й їм.

Далеко не вся загибла риба стає здобиччю електробраконьєрів. Та, яку не виловили сачком, тоне і тихо гниє в корчах, серед водоростей та каміння. А ті, що хоч і потрапили під дію електроудару, але уникли смерті, перетворюються на калік - від різкого скорочення м’язів відбувається зсув або й перелом хребців. Такі особини вже ніколи не зможуть розмножуватися.

Зброярні для браконьєрів

Коштує електровудка близько 150 доларів. Її можна замовити через Інтернет або ж придбати на ринку. За словами директора Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимира Борейка, такими знаряддями регулярно торгують на київських ринках «Рибалка» (біля станції метро «Дніпро») або «Петрівка». Та що там електровудки, коли...

У грудні минулого року ринок «Петрівка» було паралізовано на три години. Усіх торговців та покупців терміново евакуювали, а сам ринок оточили наряди міліції. Причина евакуації - тут знайшли... бомбу! Громадські інспектори охорони природи, міліція та СБУ виявили та вилучили у одного з продавців набиту вибухівкою пластикову пляшку з-під молока. До неї був прикріплений довгий дріт, який після підключення до акумулятора мав привести цю пекельну машинку в дію. Торговець правив за свій небезпечний крам двісті доларів.

Через три години приїхали сапери, і лише коли вибухонебезпечний пристрій вивезли, ринок повернувся до нормальної роботи. Оболонським райвідділом міліції за фактом виявлення вибухівки відкрита кримінальна справа. Кажуть, виготовлення подібних саморобних бомб поставлене на потік.

Після таких страшилок вже не дивують прилавки, завалені простішими браконьєрськими знаряддями - різного типу сітками тощо. Продаються вони практично відкрито, хоча Правилами аматорського й спортивного рибальства в Україні (ст. 3.15) і Адміністративним кодексом України (ст. 85-1) заборонені виготовлення й збування будь-яких браконьєрських знарядь лову, зокрема сіток, «павуків», «косинок», драчів тощо.

За словами В.Борейка, і кодекс, і правила порушуються практично на всіх 25 київських продуктових і господарських ринках. Але Київ - не виняток. Ситуація типова для всіх міст і містечок України. Так, за інформацією директора Дунайського біосферного заповідника Олександра Волошкевича, відвідувач одеського Старокінного ринку може купити в необмеженій кількості будь-які браконьєрські причандали. Те ж саме й у районних центрах області. Так, у місті Вилкове вільно продаються згубні для рибної молоді сітки з дрібним вічком. «Коли повертаєшся з рейду після переслідування та затримання браконьєра з сітками, - пише Олександр, - а потім бачиш, як ними спокійно торгують на ринку, то мимоволі запитуєш себе: навіщо так мордуватися, ризикувати, вилучаючи сітки, коли браконьєр легко й недорого може купити нові. Прокуратура стверджує, що нічого вдіяти не можна. Це не так, працювати можна і за діючими законами. Але, безумовно, посилення відповідальності за торгівлю сітками було б корисніше, ніж масові рейди в угіддях. Ми б заощадили чимало коштів, пального і підняли б наш природоохоронний імідж, тому що якось пояснити факти цього продажу, наприклад, школярам або іноземцям, просто неможливо».

У Мелітополі, від якого рукою подати як до Азовського моря, так і до найбільшого дніпровського водосховища - Каховського, - сітки продаються на кожному з чотирьох базарів та в кожному з п’яти мисливських магазинів.

На думку іхтіологів, найбільшої шкоди завдають сітки з дрібним вічком, куди потрапляє й молодь цінних промислових видів. Саме лов піленгаса та судака в Азові так званими «зябровими» сітками призвів до зменшення чисельності осетрових. Чимало шкодять й вже згадані китайські сітки, які вільно завозяться в Україну десятками контейнерів через Одеський порт, звідки потрапляють на ринок «7-й кілометр».

За даними КЕКЦ, кращих за якістю сіток (вітчизняних або ж російських) один торговець продає один контейнер за рік. А один торговець китайськими сітками продає два контейнери - за місяць!!! У кожному контейнері - десять тонн сіток!

Відносно низька (порівняно з «наваром» від здобутої риби) ціна «китайок» дозволяє браконьєрам у разі небезпеки затримання без жалю покинути таке знаряддя лову. І відбувається найгірше: якщо сітка залишається тривалий час непоміченою, нічийною, то стає пасткою, таким собі «плавучим голландцем». В її вічках знаходитимуть собі смерть і риби, і черепахи, і жаби, і тритони, і водні птахи й інші мешканці водойм.

Нецензурно, але від щирого серця

Проблема боротьби з браконьєрством хвилює не лише громадські екологічні організації, а й усіх чесних рибалок-любителів, які через «електровудильщиків» та «сітковиків» позбавляються можливості відпочити з вудкою або спінінгом на улюбленому озері чи річці. Переглянувши численні рибальські сайти і форуми, я відібрав для оприлюднення один дуже емоційний та нецензурний (тому наводимо відредагованим), але вельми цікавий за своїми пропозиціями лист:

«Усім, хто може якось вплинути на формування законів. Якщо ввести ліцензування виробництва, збуту і використання сіток - гаплик браконьєрам настане, не відразу, але настане! Якщо ці знаряддя лову будуть під таким же контролем, як зброя, з «навішуванням» статей за виготовлення, збереження, продаж і використання - тільки промисловики (себто - офіційно зареєстровані риболовецькі організації. - О.Л.) і залишаться. Хочеш ловити рибку сіткою - оформися принаймні як ПП, сплати податки, купи ліцензію, і, не дай Боже, в тебе знайдуть зайву сітку, що не заявлена в документах, - продавай хату, машину, все, що нажите «непосильною» працею. Хочеш робити сітки - купи ліцензію, плети на здоров’я, тільки відзвітуйся, скільки зв’язав, кому продав. Буде стаття за недозволене ВИГОТОВЛЕННЯ І ПРОДАЖ (навіть для себе ніз-зя!), але відсутня стаття за придбання - гаплик ринку сіток, будь-який бракоша здасть з усіма бебехами точку, де купив сітку.

Але дозволити народу невеликі сітки - 1х1 м (хоч «телевізори», хоч хватки) - такою багато не візьмеш, тільки на юшку. А за електровудочки - стаття, вдруге попався - однозначно на зону, коротше, повноцінний кримінал...»

В унісон із цим листом звучить й інформація із сусідньої Білорусі, на ринках якої браконьєрських знарядь ви не зустрінете. Рада міністрів Білорусі ще у 2002 році ухвалила постанову, якою саме і передбачено ліцензування виготовлення та використання сіток та сувора звітність за них.

Якщо торгівля сітками, «драчами» та іншим риб’ячим кошмаром буде припинена, то пенсіонер матиме шанс піймати півтора-два кіло рибки на юшку, а не буде ходити й облизуватися під ринками, не в змозі купити у браконьєрів незаконно добуту рибу. Щоправда, залишається питання, як знешкодити той арсенал, що вже є на руках у браконьєрів, але про це - іншим разом. Сьогодні ж, перед весняним нерестом риби, браві чиновники можуть зробити чотири надзвичайно ефективні кроки для порятунку нашого «живого срібла».

По-перше, треба внести доповнення до правил торгівлі на ринках, яким би торговці браконьєрськими знаряддями були оголошені у торговельних рядах персонами нон-грата. Після звернення КЕКЦ Мінекономіки за підписом замміністра Л.Мусіної розіслало своїм обласним підрозділам листа з рекомендацією такі доповнення до правил внести. Отже, тепер черга за обласними чиновниками.

По-друге, це ж міністерство може (і повинне) поставити бар’єр на шляху китайських сіток. А якщо почнуть нам погрожувати різними там ВТО, то принаймні заборонити завозити саме готові сітки (себто вже з поплавцями, грузилами тощо), дозволивши при цьому завезення сіткового полотна: українські браконьєри - це вам не китайці, й мордуватися над відверто поганими полотнами для оснащення їх до повноцінних сіток вони не стануть.

По-третє, міліція, рибінспекція та екоінспекція (а може, й податкова?) мають, нарешті, почати проводити рейди й припиняти тор­гівлю браконьєрськими зна­ряд­дями на ринках і поза ними. І по-четверте, Верховна Рада мала б проаналізувати ситуацію (варто й парламентські слухання організувати) та доповнити й удосконалити сучасні закони з метою суттєвого зниження рівня браконьєрства.