Коли у польському місті Елк втілили в життя так званий «місцевий екологічний план дій (МЕП)», сталося справжнє диво. Людям у місті стало легше дихати не лише у прямому, але й у переносному значенні. Бо разом із вирішенням низки екологічних проблем збільшилася прибуткова частина бюджету Елка. А бажаючих інвестувати в промисловість міста виявилося стільки, що хоч оголошуй конкурс!
Розробити МЕП нашим західним сусідам допомогла спеціальна програма Агенства США з міжнародного розвитку (АМР США). А першого жовтня 2001 р. офіційно оголосили: подібна програми стартувала і в Україні. «Вартість» проекту — один мільйон шістсот тисяч доларів. Розрахований він на найближчі три роки. Найцікавіше те, що кожен пересічний український громадянин має шанс і собі «відщипнути» дещицю з цих півтора з гаком мільйонів.
Втім, ніхто, звичайно ж, роздавати пачки доларів не збирається. Мета програми — навчити нас тому, як за наявності відповідного бажання вплинути на вирішення екологічних проблем, поруч з якими живемо. Саме на організацію такого навчання й будуть витрачені гроші.
Однією з основних частин проекту є відбір так званих демонстраційних громад та показ на їх прикладі вищезгаданих місцевих екологічних планів. Громада — це мешканці і окремого міста або містечка, і двох-трьох селищ, і району або мікрорайону міста, навіть кількох вулиць і т.п. — аби вони відчували себе єдиним цілим. Такі спільноти мають шанс отримати гранти тисяч на 10—15 доларів, призначених на «операційні» витрати.
Досвід наших сусідів, де подібні програми за допомогою США вже реалізовані, свідчить: знаходяться й такі, хто обходиться без фінансової допомоги, хоч досвід вивчає залюбки. За даними директора проекту МЕП Пола Марковітца, досвід демонстраційних громад у Польщі наслідували щонайменше шість спільнот, в Угорщині — чотири, у Македонії — десять, у Болгарії — двадцять п’ять.
В Україні демонстраційних громад буде обрано шість — дві з населенням до 50 тис. членів, дві — від 50 до 100 тис, і дві — понад сто тисяч. Крім того буде обрано щонайменше три діючі організації (це можуть бути об’єднання різного типу) з метою розбудови на їхній основі центрів передового досвіду МЕП. Працівники обраних організацій пройдуть тренінгову підготовку з методології МЕП і матимуть нагоду брати участь у демонстраційних проектах програми. Центри передового досвіду МЕП забезпечуватимуться матеріалами для проведення тренінгів і матеріалами, які необхідні для інформаційних центрів МЕП.
МЕП сформує групу тренерів (трохи незвичне, як на мене вживання цього слова, але ж, скажімо, словосполучення «тренер з шахів» нас не дивує), які допомагатимуть громадам протягом всього процесу реалізації МЕП. Готуватимуться такі спеціалісти з числа українських громадян.
Те, що значна частина зарубіжної допомоги витрачається на зарубіжних же експертів та обладнання — давно вже не секрет для тверезо мислячої людини. Що до Програми МЕП, то за словами того ж Пола Марковітца понад 50 відсотків коштів буде витрачено «безпосередньо в Україні й на українців».