Минулого понеділка-вівторка редакційний телефон не змовкав: дзвонили схвильовані жителі столичних Виноградаря, Оболоні, Сирця й Печерська. Усі вони ще наприкінці минулого тижня відчули запах горілого, дехто навіть вловив «пахощі» паленої пластмаси. Мешканці виноградарських висоток розповіли, що неодноразово вранці спостерігали димову хмару, яка загрозливо нависала над мікрорайоном. Укотре поповзли тривожні чутки: горить чорнобильський ліс...
Наш перший дзвінок у МНС трохи заспокоїв, але ситуацію прояснив зовсім не повністю. У прес-центрі міністерства запевнили: ані в чорнобильській зоні, ані на жодному з київських чи приміських промислових об’єктів, слава Богу, ніяких ексцесів не сталося. А дим, що замучив киян, скоріш за все, «родом» із бородянських торфовищ. Звернення до міської санепідстанції лише розширили географію можливих пожеж. За даними санслужби, столицю задимив або тліючий в Ірпені торф, або звалище, що загорілося десь на лівому березі Києва.
23 червня «ДТ» одержало офіційне повідомлення прес-служби МНС про пожежі на торфовищах у Київській області. З’ясувалося: вогонь господарює на території загальною площею 32 га: навколо села Михайлівська Рубежівка Києво-Святошинського району (3,4 га), біля села Бородянка (0,5 га), поблизу с.Соснівка Іванківського району (6 га), біля сіл Абрамівка Вишгородського району (12,8 га), Дудки (5,4 га), Савінки (4 га). А «винний» у погіршенні київського повітря північно-західний вітер, що приніс дим із торфовищ до столиці.
Чи подібні димові атаки загрожують здоров’ю людей? Запитання так і залишилося відкритим. Оскільки, попри всю нашу наполегливість, вийти на керівників або інші відповідальні особи перелічених служб і відомств так і не вдалося. А до них, між іншим, крім згаданого вище, накопичилося чимало запитань. Скажімо, до яких запобіжних заходів в подібних ситуаціях слід вдаватися людям із бронхо-легеневими захворюваннями? Чи можна підвищити «пожежостійкість» торфовищ і що для цього потрібно? І нарешті, чому ми, котрі пережили найстрашнішу техногенну катастрофу в історії людства, ніяк не усвідомимо: відсутність оперативної достовірної інформації спричиняє нікому не потрібну знервованість.
До речі, аналогічна ситуація мала місце два роки тому в середині травня («ЗН», №20 (293), 2000 р.). Тоді над Києвом також нависла димова завіса невідомого походження й в інформаційному вакуумі з блискавичною швидкістю поширилися ті самі лиховісні чутки. Що характерно, працівників посольства США в Україні тими травневими днями повідомили про появу смога завчасно та ще з наданням при цьому відповідних рекомендацій. Через океан, природно.
Пам’ятаєте анекдот епохи перебудови? «5 ранку. Михайло Горбачов крадькома пробирається на балкон, закурює сигаретку. Відразу з кімнати лунає суворий голос:
— Мишко, кинь сигарету!
— Раюню, а звідки ти знаєш, що я курю?!
— Та «Голос Америки» щойно передав».
Часи не змінюються?..