Тріумфальний хід генетично модифікованих рослин полями Сполучених Штатів розпочався з посівів сортів сої, бавовни, пшениці й кукурудзи, стійких до одного з найпопулярніших гербіцидів — раундапу. Оброблені ним представники ГМ-флори давали чудовий урожай, бо бур’яни вимирали повністю, а самі рослини на хімікати не реагували. Не дивно, що за останні кілька років посіви гербіцидостійких сої, бавовни та іже з ними зайняли величезні території практично в усіх американських штатах. Що стосується сої, приміром, ці площі вже сягають трьох чвертей усіх полів під цією культурою.
Природно, одночасно зі зростанням популярності гербіцидостійких рослин зростав попит і на сам гербіцид. А на заклики екологів обмежити його використання ніхто належним чином не реагував. Відтак учені вже виявили кілька різновидів бур’янів, здатних ігнорувати раундап не гірше від елітних ГМ-культур.
Ці бур’яни поки що досить сприйнятливі до багатьох інших гербіцидів, яких в останні кілька років практично не застосовували. Правда, при цьому автоматично зменшилося і їх виробництво — ринок, самі розумієте. Понад те, було згорнуто багато досліджень зі створення нових гербіцидів. Адже фірма «Монсанто», яка виробляє як самі гібриди, так і призначений для них гербіцид, примудрилася переконати більшість своїх конкурентів у тому, що віднині вони можуть відпочивати.
Представники цієї фірми й сьогодні запевняють, що тримають ситуацію під контролем і що стійкі до гербіциду бур’яни трапляються нечасто. Проте на запланованій на лютий 2003-го конференції Американського товариства з проблем бур’янів ряд учених рекомендуватимуть обмежити використання як ГМ-рослин, так і гербіциду раундап.
До слова, досить істотне зниження попиту на ГМ-продукти відзначається у США вже сьогодні. У законодавчі органи кількох штатів внесено проекти повної заборони на їх доступ у торговельну мережу. І як тут не згадати слів Педро Санчеса, голови комісії ООН з боротьби з голодом, про те, що відмова від вживання у їжу ГМ-продуктів — розкіш, яку можуть дозволити собі лише багаті країни...