UA / RU
Підтримати ZN.ua

Браконьєрство в Чорному морі стало відкритим

За останні два роки браконьєрство в Чорному морі стало відкритим, розповів «ДТ» співробітник Управління державної служби по боротьбі з економічними злочинами Іван Ярошик...

За останні два роки браконьєрство в Чорному морі стало відкритим, розповів «ДТ» співробітник Управління державної служби по боротьбі з економічними злочинами Іван Ярошик. Браконьєри платять «данину» працівникам рибінспекції, отримуючи натомість можливість проводити вилов у заборонених для цього районах.

Органи рибінспекції «систематично одержують із рибалок або з фірм, що заготовляють рибопродукти, певні суми грошей, які обумовлюються заздалегідь, — розповідає Ярошик, який очолював з 2003-го по 2006 рік спеціальне міжрайонне відділення по боротьбі з хабарами в Херсонській області. — Наприклад, працює бригада з трьох-чотирьох чоловік. Вони платять рибінспектору 100 доларів на тиждень. Коли ловить один браконьєр — платить 100 доларів на місяць».

Ярошик відзначив, що існування подібної системи підтверджує і призначення людей на посади в рибінспекції.

«Люди явно не відповідають рівню вимог, які висуваються до фахівців із проблем довкілля. Працівник рибінспекції повинен мати фахову освіту в цій сфері. Однак цього немає, — говорить він. — Коли начальниками рибінспекції призначають тих, хто має фірми з вилову риби, то це повний абсурд».

Карати ж перекупників морепродуктів правоохоронні органи не мають права: така відповідальність не передбачена законодавством. «Відповідальність за варіння креветки не прописана в законі. За доставку вареної креветки відповідальності також ніякої. Тому скупники працюють без усякого побоювання — щодо них нічого висунути не можна, — коментує Ярошик. — Відповідальність браконьєр може понести лише тоді, коли його затримують і можна довести, що він сам виловив креветку».

Вийти з ситуації, що склалася, як вважає Ярошик, допоможе організація рибалок у підприємства, що підпорядковані державі. Рибалки, що мають ліцензію на лов риби «піклуватимуться не лише про сьогоднішній день — їхню енергію і зароблені спільно кошти можна буде спрямувати на створення підприємств із розведення риби», — відзначає він.

Докладніше читайте у статтях Олександра Рожена «Надії Івана Ярошика», «Рибальський «SOS»: рятуйте нашу справу. Польові дослідження українського браконьєрства» і «Карта браконьєрської «малини» у Чорноморському біосферному заповіднику» в свіжому номері «ДТ».