У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася фотовиставка «Жінки у розмінуванні», присвячена українкам, які працюють у сфері протимінної діяльності. На експозиції представлені світлини героїнь проєкту, що щодня виконують завдання з очищення територій від вибухонебезпечних предметів, повідомляє Національний музей Тараса Шевченка.
Відкриття відбулося за участю гостей, партнерів та самих учасниць програми з гуманітарного розмінування. Під час події відвідувачі мали можливість поспілкуватися із саперками, дізнатися більше про особливості їхньої роботи та виклики, з якими вони стикаються.
Експозиція знайомить відвідувачів із 29 жінками-саперками, серед яких співробітниці ДСНС — сапер-операторка Ганна Сергієнко та водолазка-саперка Тетяна Мордач. За офіційними даними, у підрозділах ДСНС нині працюють 45 жінок у сфері протимінної діяльності, з них четверо безпосередньо виконують завдання з розмінування.
Ганна Сергієнко розповіла, що до служби працювала кухаркою, але вирішила долучитися до процесу розмінування. За її словами, найбільшою мотивацією є бачити, як українці повертаються на очищені та безпечні території.
Серед інших героїнь:
-
21-річна Діана Обжелян раніше вивчала китайську мову та планувала стати перекладачкою. З початком повномасштабного вторгнення вона перейшла на заочне відділення та приєдналася до HALO Ukraine як демінерка. Рік розміновувала північні регіони, а нині навчає людей, як уникати мін та інших вибухонебезпечних предметів.
-
25-річна Тетяна Мордач стала першою в Україні жінкою водолазкою-саперкою. До війни працювала водолазкою-рятувальницею, а з початком вторгнення перейшла у ДСНС для розмінування водойм та пошуку вибухівки. Робота пов’язана з високим ризиком і передбачає участь на рівні з чоловіками.
-
23-річна Валерія Осика у складі FSD Україна розміновує Харківську область, один із найбільш забруднених регіонів країни. Раніше працювала в харківському виші інженеркою з пожежної та техногенної безпеки. Для неї особливо цінні моменти пов’язані з природою — коли на очищеній землі знову зеленіє посів пшениці.
Проєкт організовано за підтримки міжнародної гуманітарної організації The HALO Trust Ukraine. Серед партнерів — Міністерство закордонних справ Канади, Міністерство економіки України, ДСНС, Національна поліція України, Асоціація саперів України, а також низка міжнародних структур, зокрема MAG Ukraine, FSD Україна, UDA, NPA та UNOPS.
Більше історій і світлин можна побачити на виставці «Жінки у розмінуванні», яка триватиме до 14 вересня 2025 року. Вхід для відвідувачів — безкоштовний. Експозицію можна відвідати з середи до неділі з 10:00 до 18:00 у Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 12.
Понад 139 тисяч квадратних кілометрів — такою є офіційно задекларована площа потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами територій України. Попри те, що уряд ставить амбітну мету — впоратися з цим викликом за 10–15 років, експерти прогнозують значно триваліші терміни. Щоб досягти мети швидше, держава та оператори розмінування дедалі активніше впроваджують інновації: БПЛА, дистанційні системи, тепловізійне зондування. Але навіть найсучасніше обладнання не працює без тих, хто щодня ризикує життям на замінованій землі. Про це йдеться у статті Катерини Тарасової для ZN.UA «БПЛА: розмінування українських земель лише за 10–15 років».