Шедевр Тіціана Вечелліо "Відпочинок на шляху до Єгипту" виставили на аукціон вперше за 150 років, повідомляє The Times. Оціночна вартість полотна становить 25 мільйонів фунтів стерлінгів або 31 мільйон доларів.
"Ця чарівна релігійна картина бездоганного походження, що пройшла через руки герцогів, ерцгерцогів та імператорів Священної Римської імперії, користується рідкісною славою: її вкрали не один, а два рази - спочатку Наполеон, а потім наприкінці 1990-х років", - заявив Орландо Рок, голова аукціонного дому Christie's у Великій Британії.
Картина цінна вже завдяки своїм художнім достоїнствам. Її описують як «вишукану» і цінують використання Тіціаном кольору і унікальний підхід до зображення людей. Художнику епохи Відродження було лише трохи більше 20 років, коли він написав картину, тому Christie's описує її як ранній шедевр.
За словами Ендрю Флетчера, глобального керівника відділу старих майстрів Christie's, це «найважливіша робота Тіціана, яка з'явилася на аукціонному ринку за більш ніж одне покоління». Але справді особливою її робить історія.
Картина почала свою історію в 1508 році, але вперше потрапила в історичні записи 100 років по тому. Тоді вона належала Бартоломео делла Наве, венеціанському купцю та колекціонерові. Незабаром після цього почалися пригоди полотна.
В 1638 картина відправилася до Британії, де перейшла у володіння герцога Гамільтона. Через кілька років Гамільтон бився на боці Карла I у громадянській війні в Англії, за це йому в 1649 відрубали голову. Після цього колекцію Гамільтона було продано ерцгерцогу Леопольду Вільгельму Австрійському, братові імператора Священної Римської імперії Фердинанда III.
Після цього картина стала частиною імператорської колекції на понад 100 років. У тому числі, нею володіла Марія-Терезія Австрійська, єдина жінка, яка очолювала будинок Габсбургів.
У 1809 році французькі війська пограбували палац Бельведер у Відні, і він став одним із багатьох володінь Наполеона Бонапарта. Картина була передана до музею Наполеона. 1815 року, після падіння Наполеона, полотно повернули до Відня.
Після цього настав, здавалося б, нудний період у її історії. Спочатку її купив британський колекціонер творів мистецтва Х'ю Ендрю Джонстон Манро з Новара, художник-аматор та покровитель Дж. М. У. Тернера, а потім у 1878 році вона була продана на аукціоні Christie's четвертому маркізу Бату. З того часу він залишається в будинку Батсів у Лонгліт-Хаусі, за одним винятком.
1995 року злодії проникли в будинок і вкрали картину. Упродовж кількох років про її долю нічого не було відомо, за її повернення призначили нагороду у розмірі 100 тисяч фунтів стерлінгів. Але 2002 року картину виявили загорнутою в пакет і залишеною на автобусній зупинці Лондоні. За час відсутності картина зазнала мінімальних збитків, її відреставрували та повернули власнику.