У вівторок, 12 жовтня, МВЦ "Музей Києва" та Олександр Міловзоров презентували виставку графіки "Київська тусовка 1970", що продовжиться до 1 листопада. Художники старого академічного вишколу мали звичку регулярно робити щкіци. Хтось заради підтримання технічної вправності, хтось задля майбутніх творів, а хтось прагнув зафіксувати красу моменту. До останніх належить Олександр Міловзоров.
П'ятдесят років тому він був молодим художником-монументалістом, що, як кажуть подавав великі надії. І, як ми знаємо, цілком ті надії виправдав, створивши сотні чудових робіт у живопису, графіці, кераміці та, звісно, у монументальному мистецтві. Молодий Олександр Міловзоров принагідно малював своїх друзів та колег, таких самих молодих, яким судилося стати класиками українського мистецтва кінця ХХ ст. Посиденьки в майстернях, відвідання Спілки художників, випадкові зустрічі — треноване око митця вихоплювало з бурхливої течії життя характерний жест, вишуканий нахил голови, ефектний силует, часом — цілу жанрову сценку. А вправна рука за лічені хвилини фіксувала все це, творячи унікальний мистецько-історичний документ.
Для середнього та старшого покоління українців 1970-ті — це "брежнєвські часи". Для одних вони — солодкий спогад про дешеву ковбасу та "стабільність", для інших — аж ніяк не солодке відчуття тотальної несвободи та брехні, переслідування інакодумства.
У малюнках Олександра Міловзорова ми бачимо інший, менш очевидний загалу, відтінок доби. Це внутрішня свобода митця навіть в умовах обмеженої свободи творчості. Яскраві, розкуті люди, симпатичні обличчя, модний одяг — такими постають художники-кияни у малюнках свого колеги.
Мистецька тусовка 1970-х була доволі строкатою і, коли бути точними, включала у себе не тільки художників. Інтелектуали з різних професійних сфер мали за втіху і честь долучитися до компанії цих вільних внутрішньо людей. Тож не дивно, що серед начерків Олександра Міловзорова поруч стоять "батько" українського акціонізму Федір "Фрипулья" Тетянич і видатний археолог Олексій Тереножкін, дизайнер салонів літаків КБ "Антонова" Віталій Солодов і прима київського театру Опери та балету (саме так він називався у 1970-ті) Валентина Калиновська, культурологи Лесь Герасимчук і Анатолій Макаров. Звісно, у цій компанії був і брат митця Валентин Міловзоров, доцент кафедри целюлозно-паперової промисловості. Олександр Міловзоров створив колективний портрет свого покоління художників у часи його творчого становлення, коли більшість яскравих робіт, які сформували певний мистецький канон кінця ХХ ст. ще попереду.
Нагадаємо, Україна заборгувала третину мільярда за виставку в Дубаї. Участь в міжнародній виставці фінансується з держбюджету.