Україна в змозі забезпечити в повному обсязі національний телеефір суто власним серіальним продуктом, причому вже найближчим часом.
Про це в коментарі DT.UA сказала генеральний директор продакшн-компанії "Front Сіпема" Тетяна Гнєдаш.
Для цього потрібні, в першу чергу, бюджети. "Причому не позахмарні, а реальні, необхідні для виробництва якісного контенту. Ці бюджети, до речі, цілком сумірні з бюджетами закупівель прав на показ російського контенту. Правда, така ситуація була на ринку наприкінці минулого року. А тепер усе стрімко змінюється", - сказала Гнєдаш.
Поділяє її точку зору головний продюсер серіалів і фільмів "1+1" Олена Васильєва.
"Вже протягом року ми самі могли б доповнити наші лінійки суто вітчизняним серіальним продуктом", - впевнена вона.
Як стверджує Васильєва, "уже 2015-го в нашому ефірі стартують вітчизняні телефільми - "Останній москаль", 60-серійний медсеріал "Центральна лікарня", 24-серійна мелодрама "Господарка", 4-серійний фільм "Все одно ти будеш мій", а також комедійний серіал "Кандидат". Усі ці проекти - наше власне виробництво. Заодно є плани співпраці з іншими продакшнами, але ця робота поки що на ранніх етапах".
На "плюсах" також відзначають, що в ефірі каналу цієї весни - проекти українського "Кварталу 95": "Свати", "Любов у великому місті", "Між нами дівчатами".
На думку Васильєвої, українське ТБ практично повністю може саме забезпечити себе серіальним продуктом приблизно за два роки: "Телебачення - це бізнес, у якому неможливо зробити новий цікавий продукт миттєво. При цьому є питання не тільки фінансові, а й організаційно-кадрові…".
А ось Максим Литвинов, директор компанії StarLight Films, яка виробляє серіали для телеканалу СТБ, виявився більш стриманим у прогнозах.
"Наразі наша країна не готова до різкого стрибка, щоб повністю забезпечити себе серіалами власного виробництва, причому комплексно, на всіх фронтах, - каже пан Литвинов. - В Україні багато ефірних телеканалів. І, щоб постійно демонструвалися прем'єрні серіали, їх треба робити дуже й дуже багато. Тому зрозуміло, що в усьому світі телеканали купують іноземний телевізійний продукт. Адже телеглядач постійно вимагає нового контенту - 24 години на добу! Повністю перейти на самоокупне власне виробництво можна лише в тому разі, коли ці серіали будуть низької якості: тільки їх можна робити швидко".
"Однак український глядач досить вибагливий. Він дивиться якісні закордонні серіали. І навряд чи прийме на ура такий "компромісний" контент. Як завжди (ви це чудово розумієте) важлива проблема в порушеній темі - фінанси. І річ не в тому, що в Україні не можна знайти бюджет для виробництва серіалу. Можна! Але чи окупиться продукт?
Очікується, що вже нинішнього року обсяг рекламного телеринку в Україні становитиме близько 130 млн дол. У перерахунку на серіальне виробництво це означає: щоб серіал окупився, він повинен коштувати 15 тис. дол. на годину, і це за умови, що він успішно пройде двічі у прайм-тайм на одному з каналів ТОП-6. 15 тис. дол. - це дуже мало. Якісний коштує близько 50 тис дол. на годину. Виходить, зараз ринкова ціна втричі нижча від собівартості виробництва.
Тому без спільного виробництва працювати збитково або дуже ризиково. Поки що цього уникнути вкрай складно.
Лише мегауспішний серіал може бути повністю самоокупним у нашій країні. І то за рахунок постійних повторів, які збиратимуть високі рейтинги. Приклад українського серіалу, що окупився, - "Свати". Але таких - одиниці", - розповів Літвінов.
Детальніше читайте у статті Олега Вергеліса і Катерини Константинової "Мильна" спецоперація. Серіал як засіб боротьби...