У Тернопільській області в Теребовлі археологи розкопали житло трипільців.
Як повідомив кореспонденту УНІАН науковий працівник ДП «Подільська археологія» Олег Дерех, знахідка складається з двох частин: заглибленої в землю 8-образної напівземлянки і наземного житла площею 60 кв. м.
«Тепер ми вважаємо, що у 8-образному житлі в меншій секції тримали худобу, а більшій - жила сім'я. Так у давні часи трипільці робили, щоб худоба своїм теплом зігрівав житло господарів», - сказав Дерех.
За його словами, на підлозі житла археологи виявили чимало заглиблень, у яких, очевидно, зберігали зерно. Також поблизу житла виявлено своєрідні холодильні установки того часу - грушоподібні ями глибиною до 1,5 м. Завдяки звуженню горловин такі ями добре тримали холод, і в них, як припускають науковці, можна було добре зберігати продукти в теплу пору року. В одній з таких ям археологи знайшли знаряддя праці з кременю і кісток тварин.
Крім того, на місці розкопок виявлено чимало глиняного посуду, якому близько 5 тис. років.
«Трипільці власноруч ліпили посуд. Кухонний посуд для приготування їжі робили грубим і без візерунків, а їдальню вже прикрашали візерунками, і в неї значно тонше стінки», - зазначив Дерех.
Ще на місці розкопок були знайдені зерновики - об'ємні глиняні глечики заввишки до одного метра, в яких зберігали зерно, а також мініатюрний посуд діаметром 3-4 см.
«Чим зумовлені такі маленькі розміри - невідомо. Одні науковці вважають, що це був посуд для дітей, інші переконані, що вона використовувалася в ритуальних цілях», - сказав Дерех.
Він також додав, що археологам досить рідко вдається знаходити житло трипільців, оскільки після того як земля виснажувалася, вони спалювали свої поселення і переходили на нові території.
Трипільська культура - археологічна культура, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині, де в 1897 році Вікентій Хвойка виявив і дослідив пам'ятки цієї культури.
Творцями трипільської культури були племена, які прийшли з Балкан та Подунав'я у Прикарпаття (територія сучасних Румунії, Молдови та України). Пам'ятники культрури дослідники поділяють на етапи:
Початковий: 5300-4000 до н. н.е. (Румунське Прикарпаття)
Ранній: 4000-3600 до н. н.е. (Прутсько-Дністровське межиріччя)
Середній: 3600-3100 до н. н.е. (Дністро-Бузьке межиріччя)
Пізній: 3100-2500 до н. н.е. (Дністро-Дніпровське межиріччя)
За матеріалами УНІАН