UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку “Ближче до тіла…”: 12 тунік, 7 хоругов і діалог мистецтв Литви та України

© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA
© Василь Артюшенко, ZN.UA

26 червня в одному із залів Великої лаврської дзвіниці стартувала міжнародна виставка “Corpori Propior… (Ближче до тіла…)”, організована спільно Національним заповідником “Києво-Печерська лавра”, Львівською національною галереєю мистецтв ім. Б. Возницького та Тракайським історичним музеєм (Литва). Експозиція діятиме до 13 липня. Відкриття виставки відвідав фоткореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Читайте також: У Києві стартував польсько-український виставковий проєкт «Різні місця»

Центральним елементом проєкту стали дванадцять лляних тунік, знайдених у старовинній скрині литовської садиби й переосмислених у мистецькі об’єкти українською художницею Оксаною Брензович. Авторка перетворила традиційний одяг на експресивні артформи із зовнішніми швами та абстрактним живописом. За її словами, туніка виступає як образ, що поєднує тілесне з духовним, особисте з національним, буденне з сакральним.

[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/23c9620e74e8ed86b5980ddfd982bd7f.jpg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/ffc2883b36f92b0da6a930c3ad4ad00c.jpg" rtitle="undefined"]

Кількість виробів символічна — дванадцять, як апостолів, місяців, знаків зодіаку чи годин доби. Але є й окрема тринадцята — біла туніка, яка залишилася незміненою. Вона уособлює чистоту, духовний ідеал і водночас відсилає до християнської традиції — як хрестильний одяг, що знаменує оновлення буття. З таким трактуванням виступив генеральний директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.

Виставку доповнюють сім художніх хоругов — авторські інтерпретації процесійних церковних стягів. Це число символізує завершеність і повноту: від семи днів творення до семи таїнств і кольорів спектра.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Проєкт “Corpori Propior…” став не лише культурною подією, а й прикладом міжінституційної співпраці у час війни. Як зауважив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, нині мистецтво в Україні набуло нового сенсу — воно звучить голосно й чесно, стає засобом підтримки, комунікації й символічного спротиву.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка «Окупована спадщина», присвячена культурі тимчасово окупованих територій

Тимчасова виконувачка обов’язків гендиректорки заповідника Світлана Котляревська підкреслила, що для Лаври важливо залишатися простором відкритим до діалогу: “Для нас важливо, що Лавра стає відкритим майданчиком для таких глибоких міжнародних мистецьких діалогів. У час, коли культура в Україні бореться за право бути почутою в усьому світі, подібні проєкти дають не лише зміст, а й відчуття взаємної допомоги та солідарності”.

Виставка створювалася спеціально для сакрального простору Лаври, з повагою до контексту, історії й глядача. У фокусі — не гучність візуальних ефектів, а глибина смислів, наближених до особистого досвіду.