Івано-Франківський Національний театр імені Івана Франка вирішив грати знакові вистави зі свого репертуару у театральному підвалі, що в період війни став бомбосховищем, тобто місцем прихистку як для івано-франківців, так і для численних гостей міста, які сьогодні шукають порятунок і захист на Західній Україні.
За словами директора-художнього керівника Івано-Франківського Національного театру народного артиста України Ростислава Держипільського, Франківський драмтеатр вже у перші дні війни перетворився на масштабний "театр-криївку", на гуманітарний культурний центр "Рух опору - Рух допомоги", де розгортається робота у різних напрямках заради допомоги українській армії та задля підтримки численних українців, що у воєнний час опинитися в місті, а також заради підтримки бойового духу жителів самого Франківська, для яких театр у центрі міста за останній час став знаковим і магнетичним місцем на культурній мапі України.
Театр активно реалізує волонтерські проєкти і водночас, за словами художнього керівника, не забуває і про творчу складову життєдіяльності великого театрального організму. Західні франківці вже ініціювали театральний (музичний) проєкт "Украдені пісні" спільно з письменником Юрієм Андруховичем. Мета проєкту - повернути у лоно національної культури ті українські пісні (мелодії), які у радянський час з пропагандистською ціллю були фактично вкрадені росіянами і згодом презентовані як набуток радянської пісенної спадщини. Як приклад, пісня "Там вдали за рекой зажигались огни" про будьонівців, офівційно підписана російськими авторами Алєксандром Алєксандровим та Ніколаєм Коолем. Насправді в основі популярної мелодії - українська пісня "Розпрощався козак". І таких прикладів десятки. Юрій Андрухович виступає як дієвий учасник проєкту "Украдені Пісні" - і як літератор, і як коментатор.
Західні франківці ще до війни органічно адаптували свій великий театральний підвал під креативний шекспірівський простір. Тут прописані гучні вистави за творами В. Шекспіра у постановці Ростислава Держипільського - " Гамлет" та "Ромео і Джульєтта".
Наразі в шекспірівському просторі для рідних театральних глядачів та для численних гостей Франківська грають також вистави "Енеїда" за Іваном Котляревським та "Нація" Марії Матіос. На думку режисера, теперішній сценічний простір підвалу-бомбосховища надає популярним постановкам нові художні і навіть ідеологічні виміри. " Наш театр став надійним прихистком дя біженців та містян, і ми відновлюємо показ вистав - в укритті. Сьогодні наші актори працюють задля перемоги України, як волонтери і як воїни, у тім числі на інформаційному-творчому фронті", - каже Держипільський.
Особлива подія в межах сцени-бомбосховища відбулася 11 березня, коли західні франківці вперше у воєнних реаліях зіграли свою знамениту виставу "Гамлет" з актором Олексієм Гнатковським у ролі принца данського (переклад трагедії Шекспіра здійснив Юрій Андрухович). Глядачі "Гамлета" у бомбосховищі відзначають, що вистава у теперішні воєнні часи помітно змінила і художній ритм, і своє смислове забарвлення, коли Гамлета глядачі сприймають не тільки як принца-філософа, а і як принца-воїна, що прагне поєднати в часи безумства розірвані родинні та державні зв'язки, а також прагне не допустити на рідну землю незваного гостя (у шекспірівському сюжеті це Фортінбрас, а у нашому випадку "самі знаєте хто").
Через соціальні мережі про франківського "Гамлета" у бомбосховищі дізнався видатний британський шекспірознавець Майкл Добсон (професор шекспірівських студій, директор Шекспірівського інституту у у Стретфорді-на-Ейвоні). Він бачив українського Гамлета ще у мирний час, 2018-го, у тому ж таки Франківському театральному підвалі і залишив після вистави свій захоплений відгук. Наразі гуру британського шекспірознавства підтримав український театр у його креативних та гуманітарних акціях в часи війни і, зі свого боку, написав про бажання виділити декілька кімнат у своєму домі для біженців з України.
Найближчі театральні покази в шекспірівському театральному бомбосховищі Івано-Франківська:16 березня - "Нація" Марії Матіос , 18 березня - "Ромео і Джульєтта" Вільяма Шекспіра. А 20 березня - мюзикл "Гуцулка Ксеня" Я. Барнича. Одна з найкасовіших украінських вистав, мюзикл про закохану Гуцулку Ксеню, також за теперішніх воєнних реалій вимушено змінить просторовий формат і з великої сцени перейде у надійне укриття - в театральне бомбосховище.