У Запорізькому академічному українському театрі імені Володимира Магара в умовах воєнного стану відбувся закритий показ нової постановки "Тіні забутих предків" за мотивами повісті Михайла Коцюбинського.
"У Запоріжжі, що здригається від пронизливого виття сирен повітряної тривоги, відбувся закритий показ нової вистави "Тіні забутих предків" за мотивами культової української повісті Михайла Коцюбинського. Власне, відбулася здача нової вистави для керівництва театру, для акторів театру та для окремих запрошених представників ЗМІ. Робити офіційну прем'єру для широкого глядача сьогодні нереально. Не той час, тобто, час воєнний. Тому готова вистава, а разом з нею і головні герої - Іван, Марічка та Палагна - чекатимуть переможних мирних днів в Україні, щоб з відкритим серцем вийти до глядача і розповісти історію великого трагічного кохання гуцульських Ромео і Джульєтти", - написав у своєму Telegram-каналі "Театр. Мало. Букв." український театральний критик Олег Вергеліс.
Виставу за мотивами повісті Михайла Коцюбинського поставив молодий український режисер Роман Козак, лауреат всеукраїнської театральноі премії ГРА (за постановку "Пер Гюнта" у Сумах). Відтепер екс-львів'янин Козак працює у Запорізькому українському театрі імені Володимира Магара.
Режисер Козак каже ZN.UA, що цьогоріч виповнюється 110 років з часу появи першої публікації культових "Тіней забутих предків" у Львові. І цей фактор у театрі вважають доволі важливим у зв'язку зі своєю новою виставою. На думку молодого режисера, повість М. Коцюбинського пережила друге народження у середині ХХ століття після виходу у 1965 році на кіноекрани всього світу геніального фільму "Тіні забутих предків" кінорежисера Сергія Параджанова, якому молодий український театральний режисер символічно присвячує свою нову постановку.
"Коли працював над сценічним текстом вистави, то мимоволі хотілося вдатися до цитування окремих параджановських візій. І якщо у нашій виставі глядач і відчує щось "параджановське", то таке видиво, мабуть, суто імпульсиво виникало під час репетицій: не свідомо, а підсвідомо, - каже режисер. - Для мене головний герой Коцюбинського - Іван Палійчук - як дитя природи, що не вписуєттся у світ старих "забутих" коренів, перетворюючись і сам в результаті також на "тінь". Наші два Івани у різних творчих складах - актори Шадрін та Кумунджиєв є доволі різними за своєю акторською природою. Перший актор доволі досвідчений і сценою, і життям, тому він і ступає по ролі Івана доволі точно, виважено - це той Іван, що підсвідомо розуміє приреченість і своєї власної долі, і долі родини. Другий наш Іван сприймається наївнішим і робить різні свої кроки від незнання життя, доводячи партитуру свого руху до антагоністичного несприйняття навколишньої дійсності, що врешті решт губить і його самого".
Режисер підкреслює, що про офіційну прем'єру "Тіней" для широкого загалу можна буде говорити тільки після перемоги України, адже нині місто Запоріжжя і Запорізька область під постійним прицілом російського агресора.
В Запорізькому театрі імені Володимира Магара також уточнюють, що у період повномасштабного вторгнення російських загарбників український театр активно підтримував і українських військових, і мешканців міста, і численних переселенців. Директорка-художня кеівниця Запорізького театру Ірина Редько ініціювала активну роботу творчого складу над патріотичними концертами у військових частинах, у шпиталях, лікарнях, а також організувала низку культурних заходів для дітей, що переселилися до Запоріжжя з окупованих територій. У Запорізькому театрі безперервно працює і волонтерський цех, де шиють балаклави, спецкостюми, плетуть сітки, виготовляють джгути, збирають кошти на каски, на провізію, тощо. Стосовно репертуарних планів на новий театральний сезон, у театрі кажуть, що, насамперед, Україні потрібна перемога над російським агресором, а репертуарні ідеї є, їх багато, але оприлюднювати такі ідеї можна буде лише тоді, коли спаде воєнна напруга - і в Запоріжжі, і в Україні.