15-го лютого християни східного обряду відмічають свято Стрітення Господнього або Принесення до Храму, пише "Укрінформ". У цей день Діва Марія та Йосиф прийшли з немовлям Ісусом до Єрусалимського храму, де їх зустріли Симеон Богоприємець та Анна Пророчиця.

Згідно з Євангелієм від Луки, Принесення до Храму відбулось на 40-ий день після Різдва Христового. Саме свято Господнього Стрітення було започатковано в Єрусалимі у другій половині IV ст. За християнською традицією, воно є одним із найважливіших та найурочистіших та порівнюється з Великоднем. Крім того, день Стрітення невід’ємно пов'язаний з багатьма народно-побутовими віруваннями.

Традиції святкування

У день Стрітення зранку традиційно проводиться урочиста церковна служба, під час якої освячують свічки. В Україні їх називають «громничними» та дуже цінують. Люди вірять, що якщо принести громничну свічку додому, то вона оберігатиме оселю від всіляких бід, а особливо від непогоди.

Традиція освячувати свічки пішла від стародавнього звичаю влаштовувати на Стрітення велику ходу містом із запаленими світильниками.

На Стрітення Господнє також освячують воду. За давньою традицією, її не носять святити до церкви, а збирають з бурульок, що тануть. Колись в Україні була традиція давати Стрітенську воду чумакам, які вирушали у далеку дорогу.

У давні часи українці у цей день проводили ворожіння: на ніч виставляли тарілку із зерном на двір і зранку дивилися, чи є роса. За прикметою, якщо роса є, то буде рясний врожай.

Сьогодні на Стрітення люди часто влаштовують великі обіди та запрошують родичів для спільної молитви.

За традицією, на свято Стрітення не можна виконувати тяжку фізичну працю: прибирати, прати, займатися рукоділлям, колоти дрова. Також забороняється купатися у ванній та в ополонці. У цей день не варто вирушати в далеку путь. Крім того, як і на всі релігійні свята, не можна сваритися та лихословити.