Дослідники з Проєкту ДНК Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci DNA Project, LDVP) заявили, що під час аналізу картини “Святе дитя” та низки артефактів епохи Відродження виявили послідовності ДНК Y-хромосоми. Ці клітини можуть належати групі людей зі спільними предками в Тоскані, де у 1452 році народився Леонардо да Вінчі. За словами науковців, це може бути перший випадок ідентифікації ДНК, яка потенційно належить самому да Вінчі, передає Wired.
Історичні артефакти здатні накопичувати ДНК з навколишнього середовища, що іноді дає змогу отримати відомості про їхніх творців. Водночас збір біологічного матеріалу з таких об’єктів є складним через ризик пошкодження або забруднення.
Саме тому команда LDVP застосувала надзвичайно щадний метод мазка для відбору зразків. Після цього дослідникам вдалося виділити невелику кількість ДНК, придатну для аналізу.
“Ми виявили гетерогенні суміші нелюдської ДНК, а в підмножині зразків — розріджені сигнали чоловічої ДНК”, — йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі препринтів bioRxiv.
Подальший аналіз показав найближчу відповідність широкій кладі E1b1b Y-хромосоми. Сьогодні ця генетична лінія поширена в Південній Європі, Африці та окремих регіонах Близького Сходу. За словами дослідників, частина виявленої ДНК могла походити від самого Леонардо да Вінчі.
“На основі кількох незалежних мазків з предметів, пов'язаних з Леонардо да Вінчі, отримані дані маркерів Y-хромосоми вказують на їхню приналежність до ширшої клади E1b1/E1b1b”, — зазначено в публікації.
Водночас автори визнають змішаний характер ДНК-зразків. Це, за їхніми словами, узгоджується з сучасними методами обробки та зберігання артефактів.
У статті наголошується, що поєднання метагеноміки й аналізу маркерів ДНК має як перспективи, так і суттєві обмеження. Такий підхід може стати основою для майбутніх досліджень автентичності, походження та історії обробки мистецьких об’єктів.
Попри інноваційність методів, самі науковці утримуються від остаточних висновків. Дані не дозволяють однозначно стверджувати, що знайдені сліди ДНК належать саме Леонардо да Вінчі.
“Встановлення однозначної ідентичності… надзвичайно складне”, — заявив журналу Science антрополог з Університету Флоренції та учасник проєкту Девід Карамеллі.
Складність дослідження полягає в тому, що наразі не існує підтверджених зразків ДНК самого митця для прямого порівняння. У Леонардо да Вінчі не було відомих прямих нащадків, а його могилу розкопали ще на початку ХІХ століття.
Натхненні першими результатами, учасники LDVP сподіваються отримати дозвіл на подальший відбір зразків з робіт і зошитів да Вінчі. Вони вважають, що це може допомогти просунутися в ідентифікації.
Малюнок “Святе дитя” виконаний червоною крейдою на папері. На ньому зображена злегка нахилена голова хлопчика з м’яко промальованими рисами обличчя та плавним світлотіньовим моделюванням.
На початку 2000-х років роботу придбав артдилер Фред Клайн. Він стверджував, що лівостороннє штрихування та інші стилістичні особливості вказують саме на авторство Леонардо да Вінчі. Нині ж атрибуція малюнка залишається предметом дискусій. Частина експертів припускає, що автором міг бути один з учнів майстра.
Нещодавно лондонський дослідник Рорі Мак Свіні запропонував нове пояснення пропорцій знаменитої “Вітрувіанської людини” Леонардо да Вінчі, яке ставить під сумнів популярну теорію про використання “золотого перетину”. Аналізуючи нотатки художника та геометрію малюнка, зокрема, простір між ногами у формі рівностороннього трикутника, він виявив відповідність тетраедричному співвідношенню.
Цей математичний принцип, офіційно відкритий лише у XX столітті, описує найефективнішу організацію матерії у природі. Гіпотеза припускає, що да Вінчі інтуїтивно зрозумів ці універсальні закони, на яких базується не лише будова кристалів, а й анатомія людини.