Ізраїльський історик та автор бестселерів Sapiens та Nexus Ювал Ной Харарі поділився в інтервʼю The Ezra Klein Show трьома книжковими рекомендаціями. До списку увійшли твори про витоки штучного інтелекту, природу політики та механізми суспільного контролю.
Першою рекомендацією стала книга MANIAC чилійського письменника Бенхаміна Лабатута. За словами Харарі, це художня біографія ерудита Джона фон Неймана, яка водночас “є глибоким дослідженням витоків революції у сфері штучного інтелекту та її потенційних наслідків”.
Другою рекомендацією стали праці нідерландського приматолога Франса де Вааля. Особливо Харарі виділив книгу “Політика шимпанзе” (Chimpanzee Politics: Power and Sex among Apes), яка суттєво вплинула на його розуміння не лише поведінки приматів, а й людської політики. Харарі наголосив, що головна ідея книги полягає в тому, що політика не зводиться виключно до сили та домінування.
“Якщо ви думаєте, що можете стати альфа-самцем у зграї шимпанзе, просто коли ходите та бʼєте всіх, ви не проживете довго, щоб навчитися на своїх помилках”, — зазначив Харарі.
Третьою рекомендацією стала антиутопія “Який чудесний світ новий!” британського письменника Олдоса Гакслі. Харарі назвав її, “можливо, найкращою науковою фантастикою ХХ століття” та “найпророчішим” твором свого часу.
Історик звернув увагу, що Гакслі написав книгу в 1930-х роках, коли світ спостерігав піднесення тоталітарних режимів. На відміну від багатьох сучасників, письменник зосередився не лише на загрозі насильства та репресій, а й на механізмах контролю через задоволення та споживання.
“Він передбачив, що, можливо, найефективніший та навіть найнебезпечніший спосіб контролювати людей — це не суто груба сила, страх і терор, як у романі Джорджа Орвелла “1984”. Якщо ви працюєте з принципом задоволення, а також з людською жадібністю та бажаннями, ви можете досягти більшого, ніж просто намагаючись придушувати людей та постійно тероризувати їх”, — підсумував Харарі.
У подкасті The Ezra Klein Show Харарі також розмірковував на тему штучного інтелекту. Він застеріг, що головна небезпека ШІ полягає в його здатності маніпулювати людськими емоціями та формувати психологічну прив'язаність. За словами історика, розробники цифрових платформ поступово переходять від боротьби за увагу користувачів до боротьби за створення ілюзії особистої близькості та стосунків з чат-ботами.