Громадський рух "Чесно" створив проект до Дня пам'яті жертв політичних репресій, яких українці вшановуватимуть 16 травня. З 2007 року цей день традиційно відзначається у третю неділю травня.
У матеріалі руху "Чесно" зібрані історії про найвідоміших українців, які протистояли тоталітарній системі — Василя Стуса, В'ячеслава Чорновола, Левка Лук'яненка, Юрія Литвина та Юрія Шухевича.
"Досить часто ми чуємо, що незалежність далась українцям безкровно, задарма або ж навіть "упала з неба". Але історія останніх століть демонструє, що сотні і тисячі українців боролися проти поневолення, проти тоталітарної радянської системи. Українців, які не здавалися, не опускали рук навіть у найскладніші періоди свого життя в тюрмах і на засланні", - йдеться в повідомленні "Чесно".
Цей проект - історії про людей, які мужньо проходили випробовування допитами і катуваннями, сиділи в камерах смертників, відбули десятиліття нелюдських умов у таборах, жертвували молодими роками життя і власним здоров'ям, але не свідчили проти друзів і свідомо йшли на боротьбу з несправедливістю.
"Комусь, на жаль, не вдалось вийти живим із радянських тюрем. Хтось вийшов і продовжив боротьбу вже у вільній державі. А дехто дожив до незалежності України і побачив, як держава нагороджує їхніх колишніх суддів та прокурорів почесними званнями та нагородами. Тут розповідаємо історії лише деяких із них – нескорених українців, знакових постатей, які надихали наш народ на боротьбу за свої права і продовжують робити це досі", - пояснюють активісти.
У 2017 році уряд затвердив План проведення заходів із вшанування пам'яті жертв "Великого терору" – масових політичних репресій 1937-1938 років. Метою заходів є поширення інформації в суспільстві про злочини радянського тоталітарного режиму і об'єктивних даних про наслідки терору.
У березні 2018 року Верховна Рада внесла зміни у законодавство про реабілітацію жертв репресійкомуністичного режиму. Закон відновлює права осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджені за діяння, які не вважаються злочинами в цивілізованому суспільстві. Однак, на думку деяких правозахисників, уважний аналіз визначення репресій і нових процедур надання статусу реабілітованих змушує вимагати перегляду цього закону.