Національна опера України імені Тараса Шевченка повідомила про смерть видатної оперної співачки, педагога, народної артистки України, Людмили Володимирівни Юрченко у віці 83 років. Вона була лауреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка та однією з провідних мецо-сопрано української сцени. Причина смерті наразі не відома.
Після закінчення Київської консерваторії у 1969 році Юрченко понад сорок років, до 2011-го, виступала на сцені Національної опери. Вона брала участь майже в усіх прем’єрах театру, за винятком вистав без мецо-сопранових партій. Серед її найвизначніших ролей:
- Настя (“Тарас Бульба” М. Лисенка);
- Джемма (“Ярослав Мудрий” Г. Майбороди);
- Йохаведда (“Мойсей” М. Скорика);
- Амнеріс, Фенена, Азучена, Еболі (“Аїда”, “Набукко”, “Трубадур”, “Дон Карлос” Дж. Верді);
- Кармен (однойменна опера Ж. Бізе);
- Сліпа (“Джоконда” А. Понк’єллі);
- Орфей (“Орфей і Еврідіка” Х. Глюка);
- Зібель (“Фауст” Ш. Гуно);
- Шарлотта (“Вертер” Ж. Массне);
- Лола (“Сільська честь” П. Масканьї.
Людмила Юрченко народилася в Харкові, а дитинство провела у Полтаві, де закінчила технікум легкої промисловості за спеціальністю “випробувач електродвигунів” і працювала на заводі “Електродвигун”, згодом вона вступила до Київської консерваторії. Співачка, яка мала діапазон голосу близько 2,5 октави, виконала понад 30 оперних партій, а у 1971 році здобула золоту медаль на Міжнародному конкурсі вокалістів у Барселоні.
Після завершення сценічної кар’єри Юрченко викладала у Національній музичній академії України та передавала досвід і розуміння вокального мистецтва студентам. У театрі зазначили, що її любили за щирість, вимогливість до себе й інших та прагнення до досконалості.
“Пам’ять про Людмилу Юрченко збережуть усі, кому випало щастя працювати з нею, вчитися в неї, слухати її неповторне мецо-сопрано”, — підсумували в повідомленні опери.
На 78-му році життя 7 лютого померла заслужена артистка України Наталія Омельчук, яка присвятила понад 57 років сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Акторка, що працювала в трупі з 1969 року, запам’яталася глядачам яскравими характерними ролями, зокрема образами Палажки у виставах “Кайдашева сім’я” та “Конотопська відьма”.