Український поет, перекладач, літературний критик Дмитро Павличко помер ввечері 29 січня на 94-му році життя, повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
«Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника. Світла пам'ять і царство небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу», — написав Сидоржевський.
Дмитро Павличко народився у 1929 році в Івано-Франківській області у селі Стопчатів, яке на той момент перебувало під владою Польщі. У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету, того ж року вийшла його перша поетична збірка «Любов і ненависть».
Крім літературної творчості, Павличко займався громадською та політичною діяльністю.
Кілька разів обирався народним депутатом України. Є одним із авторів Декларації про державний суверенітет України (1990) та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину називають саме «доктриною Павличка».
Він є одним із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.
У 2002 році Павличко став почесним професором НаУКМА. У 2006 році його обрали головою Української всесвітньої координаційної ради.