Сьогодні, 15 травня, українці відзначили День вишиванки — свято, яке об’єднує людей у прагненні зберегти культурну спадщину. Попри похмуру і дощову погоду, мешканці столиці одягали вишиті сорочки, демонструючи повагу до традицій навіть у негоду. Вулиці Києва, метро, кав’ярні й установи наповнилися орнаментами, які відображають історію, ідентичність і різноманіття українського народу.
Як відбувалося святкування цього року в Києві — у репортажі фотокореспондента ZN.UA Василя Артюшенко.
[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/221dd759f0938083c1618d3e555b43e9.jpg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/1d5c832649702d4dd79432ada962f41e.jpg" rtitle="undefined"]
Ідея відзначати це свято народилася у 2006 році у стінах Чернівецького національного університету. Студентка Леся Воронюк закликала друзів і викладачів обрати один день, коли всі вдягнуть вишиванки. Невелика ініціатива поступово переросла у всеукраїнський та навіть міжнародний рух. Зараз до свята долучаються не лише мешканці України, а й українці за кордоном, а також іноземці, які підтримують нашу культуру.
Дата проведення — третій четвер травня — обрана навмисно: це робочий день, аби підкреслити, що національний одяг — це не лише для урочистостей, а й частина повсякденного життя. Саме тому цього дня українці зазвичай змінюють діловий одяг на вишиванку або поєднують її з сучасними елементами гардероба.
[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/6f3c2b613d2a4c3c9dcc5067702053ee.jpg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/5a80b7c35a5abe439e32f8da09b0719f.jpg" rtitle="undefined"]
Наші предки вірили, що вишивка має сакральне значення. Орнаменти наносили на частини одягу, які торкалися тіла — комір, манжети, груди — вважаючи, що це захищає від лиха. Не допускали й вузлів із вивороту, аби не «зав’язати» негативну долю. У різних регіонах України формувався свій стиль вишивки — з унікальними символами, кольорами і значеннями.
Кожен регіон створював свій вишиваний код — у кольорах, візерунках і формах. Але як склалося, що вся ця багатоманітність зійшлася в одному слові — «вишиванка»? І чому саме ця назва закріпилася у мові та культурі як символ національного одягу?
[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/0ffda7b66ca14dee6eb3272bc35f8c82.jpg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/667/61/76f7485950c146d29d4d3cdf78f66b99.jpg" rtitle="undefined"]
Попри різні стилі, техніки й регіональні особливості, вишиванка залишається об’єднуючим символом для всіх українців. Її роль зросла ще більше під час війни, коли кожна деталь національного одягу — від нитки до слова — набуває нового звучання. І хоч сам одяг існує здавна, його сучасна назва — «вишиванка» — з’явилася не так давно. Коли і як це слово виникло, чому воно стало загальновживаним, і як мова формує наше сприйняття культури — на ці запитання відповідає Марина Олійник у статті «День вишиванки чи вишитої сорочки? Як українці назвали вишиту сорочку вишиванкою».