Американський актор Морган Фрімен записав відео для проекту Committee to Investigate Russia (Комітет з розслідувань Росії), в якому він звинувачує Росію в кібератаках на демократичні держави, а також у поширенні пропаганди. Ролик був опублікований на каналі проекту на YouTube.
"Уявіть такий кіносценарій: колишній агент КДБ, розлючений тим, що його Батьківщина зруйнована, замишляє помсту", - каже актор. "І як справжній шпигун КДБ, він використовує кіберзброю для атак на демократії по всьому світу. Він використовує соціальні медіа для поширення пропаганди і неправдивої інформації, він породжує у людей у демократичних суспільствах недовіру до їхніх ЗМІ, до їхніх політичних процесів і навіть до їхніх сусідів. І він виграє", - продовжує Фрімен.
Потім актор зазначає, що це не сценарій фільму і цей агент КДБ – президент РФ Володимир Путін. "Нам потрібно, щоб наш президент звернувся до нас і сказав нам правду", - зазначає Фрімен. Актор закликає президента США Дональда Трампа визнати втручання Росії у вибори в США і прикласти всі зусилля для того, щоб з'ясувати, як це сталося.
"Вільний світ потребує нашого лідерства. Протягом 241 року наша демократія була зразковим прикладом для всього світу. Ми зобов'язані тим громадянам, які боролися і вмирали, щоб захистити цю велику націю і врятувати демократію. Ми зобов'язані майбутнім поколінням боротися до кінця", - додав актор.
Нагадаємо, що в червні Володимир Путін заявив, що Росія не займається хакерськими атаками на державному рівні. При цьому він вказав на "хакерів-патріотів", які, за його словами, могли атакувати країни, які "погано говорили про Росію".
У свою чергу, видання La Stampa зауважило, що у Путіна якось забагато "помічників". Спочатку це були "зелені чоловічки", які окупували Крим, потім генерали у відпустці, які, прихопивши танки і важке озброєння, у вільний час воюють проти України. А тепер з'явилися ще й "хакери-патріоти", які втрутилися у вибори в США. При цьому, видання зауважило, що російська держава не рідко веде свою політичну гру через приватних акторів. І важко сказати, де закінчується державний вплив і починається чиясь особиста ініціатива.