У цьому році Л.Коен також був претендентом на премію принца Астурійського у галузі мистецтв, вже як співак. Нагороду, втім, отримав відомий італійський диригент Рікардо Муті.
//www.youtube.com/v/YrLk4vdY28Q?version=3
Вірші Л.Коен почав писати ще до початку своєї виконавської кар'єри: у них відчувався вплив Йейтса, Волта Уїтмена і Генрі Міллера.
Його першу збірку поезії «Давайте порівняємо міфології» було випущено у 1956 році, а друга, «Коробка прянощів землі» 61-го року, принесла певну популярність у канадських літературних колах. На самоті на грецькому острові Ідра він випустив ще одну віршовану збірку «Квіти для Гітлера» (1964) та романи «Улюблена гра» (1963) і «Прекрасні невдахи» (1966). Три ці твори, а також різні зібрання його віршів видано російською мовою.
З літературних творів, що припали на пору музичної слави Л.Коена, слід відзначити збірники «Смерть улюбленця жінок» (1978, вірші, проза), «Книга милосердя» (1984, вірші, проза, псалми) та «Музика незнайомця» (1993, вірші і пісні).
Премії принца Астурійського вручаються однойменним фондом з 1981 року і мають величезний престиж в усьому світі: інколи їх називають «Нобелівськими преміями іспаномовного світу», а у 2004 році ЮНЕСКО назвала премію принца Астурійського «величезним внеском у культурну спадщину людства».
Література - четверта з восьми категорій премій принца Астурійського, також це гуманітарна діяльність, соціальні науки, мистецтво, науково-технічні дослідження, міжнародна співпраця, згода і спорт.
Кожна премія включає в себе диплом, статуетку роботи Жоана Міро, нагрудний знак з гербом фонду та грошову суму у розмірі 50 тис. євро. Якщо премія вручається групі, то кожен член цієї групи отримує відповідну частину суми.