У Вільнюсі презентували проєкт "Культурний код Маріуполя. Зруйнований, але не знищений", створений для збереження пам’яті про місто, яке постраждало від російської агресії. Під час заходу представили відтворені маріупольські килими та цифрові копії етнографічних матеріалів, повідомили в Українському центрі.
Центральним елементом експозиції стали реконструйовані килими, які були втрачені після початку повномасштабного вторгнення. Окремо представили історію литовської текстильниці українського походження Natalija Griežė Vilkelienė. Вона займається відновленням маріупольських килимів на основі архівних фотографій та працює з традиційними техніками ткацтва.
Ручне ткацтво є одним із найстаріших ремесел в Україні, що має багатовікові традиції. У Надазов’ї ще на початку ХХ століття майстри виготовляли різні вироби на ткацьких верстатах, серед яких окрім простих полотен були популярні кольорові домоткані настінні прикраси, повідомляє КУ "Маріупольський краєзнавчий музей".
З часом такі ткані вироби стали частиною колекції Маріупольського музею. Найцінніші експонати виставлялися в етнографічних залах, де вони знайомили відвідувачів із місцевими традиціями та культурною спадщиною. Одним із характерних прикладів була килимова робота кінця ХІХ – початку ХХ століття з Маріупольського повіту. Це вовняний безворсовий килим, створений вручну на ткацькому верстаті, на чорному тлі якого виділялися червоні троянди з зеленим листям, а верхня та нижня частини прикрашалися повторюваними рослинними орнаментами та китицями.
Під час відкриття виступив український жіночий хор "Надія". Організатори зазначають, що саме автентичні елементи та відтворені зразки текстилю стали основою для формування експозиції, покликаної привернути увагу до збереження культурної спадщини Маріуполя.
Подію організували Український центр у Вільнюсі, Литовська рада культури, Маріупольська міська рада та Маріупольський краєзнавчий музей. Презентація відбулася 10 грудня.
Маріуполь став одним із найбільш постраждалих українських міст на початку повномасштабної війни, а події в ньому привернули увагу міжнародної спільноти. Інформацію про ситуацію в місті передавали як самі мешканці, так і ті, хто мав можливість фіксувати наслідки бойових дій у професійний спосіб, зокрема журналісти. Серед них — фотокореспондент Євген Малолєтка, чиї матеріали стали основою документального фільму "20 днів у Маріуполі" режисера Мстислава Чернова, відзначеного премією "Оскар".
Євген Малолєтка також видав книжку "Облога Маріуполя" зі світлинами, зробленими у перші 20 днів російського штурму міста. Частина цих кадрів вже відома міжнародній аудиторії, а інші вперше опубліковані саме у цьому виданні. До фото додані авторські тексти, у яких він описує свій досвід роботи в умовах облоги та рефлексує над подіями, що стали свідченням злочинів проти цивільного населення.