Як стало відомо DT.UA з джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), цьогорічне свято театру в Києві спеціально перенесли з 27 на 28-ме березня з огляду на те, що театр імені Франка мав відвідати голова КМДА Олександр Попов. Однак у залі і на сцені, не було ні О.Попова, ні міністра культури і жодного представника адміністрації президента. А грамоти і нагороди доручили вручати черговим «заступникам».
У колі представників Національної спілки театральних діячів подібне ігнорування владою мистецтва театру вважається тривожним і симптоматичним знаком. На думку театральних діячів, пріоритетом нової влади, як і за президента Віктора Ющенка, залишається поп-музика, а не серйозне мистецтво.
Як повідомлялося, урочиста церемонія нагородження премією «Київська пектораль» відбулась у Києві на сцені Національного театру імені Івана Франка 28 березня. Двадцять театральних експертів протягом декількох етапів продивлялися спектаклі, визначаючи кращі. За 2010 рік у цілому в Києві вийшла рекордна кількість прем'єр - близько сотні.
Тріумфатором цьогорічної «Пекторалі» стали франківці. Театр Богдана Ступки здобув відразу чотири нагороди у головних номінаціях.
Головна - за кращий драматичний спектакль - дісталася «Греку Зорбі» у постановці Віталія Малахова.
Дві «Пекторалі» - за найкращі чоловічу та жіночу ролі - отримали Анатолій Хостікоєв та Наталя Сумська (за того ж «Греку Зорбу»).
А найкращим сценографом визнали Сергія Маслобойщикова, який поставив на сцені франківців «Бурю» В.Шекспіра.
Кращим режисером визнано Едуарда Митницького (за свій спектакль «Три сестри» на Малій сцені у Театрі драми і комедії).
У номінації «найкраща вистава малої форми» перемогу здобула постановка Нового театру на Печерську - «Щастя» (режисер Андрій Білоус).
Церемонію «Київської Пекторалі» інкогніто відвідав Богдан Ступка, який до недавнього часу через вимушені обставини перебував «поза» рідним театром. Пряму трансляцію «Пекторалі» він слухав у своєму робочому кабінеті в театрі імені Франка. Б.Ступка зізнався DT.UA, що дуже радіє такому успіху свого театру, і особливо задоволений, що роботи Хостікоєва, Сумської, Малахова та Маслобойщикова не пройшли повз вимогливих театральних експертів, а, навпаки, піднесені як найкращі за підсумками минулого року.
