На Волині науковці досліджують унікальний “Скарб купця”, виявлений під час археологічних робіт у 2025 році. Знахідку зробили в історичному урочищі “Апостольщина” на території Окольного міста княжого Володимира. “Скарб” містить 573 цілі давньоруські скляні браслети та інші цінні предмети.
Про знахідку повідомив керівник Волинської археологічної експедиції ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України”” Віктор Баюк. “Скарб” виявили у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) під час масштабних рятівних досліджень.
Комплекс отримав умовну назву “Скарб купця” через свій склад і характер. До нього входять:
- 573 цілі скляні браслети;
- масивний хрест-енколпіон;
- дев’ять бронзових і вісім мармурових натільних хрестиків;
- 18 ромбічних пряжок;
- п’ять срібних скроневих кілець;
- свинцева накладка у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
- щитковий срібний перстень;
- бронзовий кистень;
- пломби із солярним знаком у колі “дорогочинського типу”;
- низка інших речей і фрагментів.
Окрему наукову цінність становить колекція браслетів, яка є безпрецедентною для археології Києво-Руської держави. Виявлені прикраси поділяються на 109 типів і різняться формою, кольором та діаметром. Серед них є серії однакових виробів чисельністю від п’яти до 31 екземпляра, а також поодинокі зразки.
Наразі археологи повідомляють лише про цілі браслети, адже реконструкція численних фрагментів ще триває. Очікується, що після опрацювання вони суттєво доповнять колекцію.
За складом скарб має речовий характер і, ймовірно, належав купцеві. Він міг привезти товар на торжище до Володимира або тікати з ним на Волинь, рятуючись від війни.
Обставини приховування скарбу дослідники пов’язують із монголо-татарською навалою Батия наприкінці зими 1241 року. Баюк цитує Галицько-Волинський літопис, що описує ці події: “І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа”.
Результати досліджень уперше дають змогу комплексно аналізувати скляні браслети як масове явище міської культури домонгольського часу. Раніше такі прикраси в цілому вигляді траплялися лише в поодиноких випадках.
“Вперше виявлено такий чисельний комплекс браслетів, що хоч і були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу як жіночі прикраси, однак в цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках”, — заявив Баюк.
Після наукового опрацювання всі матеріали передадуть до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Не виключають і подальше експонування знахідок у музеях національного рівня.
Дослідження проводилися Волинською археологічною експедицією спільно з науковими та музейними установами в межах обов’язкових робіт перед забудовою археологічно цінних територій.
Нещодавно на Житомирщині випадково знайшли рідкісний меч часів Київської Русі, що, імовірно, належав варязькому дружиннику. Артефакт має унікальне оздоблення, а саме місце знахідки пов’язують з історичними землями древлян.