UA / RU
Підтримати ZN.ua

Знає «міру»

Святослав Вакарчук зізнався «ДТ», що хіт «Все буде добре» ніяк не пов’язаний з указом президента і можливим рішенням Конституційного суду.

Автор: Олег Вергеліс

Святослав Вакарчук зізнався «ДТ», що хіт «Все буде добре» ніяк не пов’язаний з указом президента і можливим рішенням Конституційного суду.

Постійний постачальник інформприводів у нашому шоу-бізі (і навіть політсоціумі) Святослав Вакарчук на цьому тижні зізнався місту і світу про те, що... знає «Міру». Принаймні саме таку назву має його нова платівка, в яку увійшло дванадцять композицій. «Міра» — можливий натяк на період біблійної чи інтимної мудрості, яка підкралась непомітно і заспокоїла творця-громадянина: та нехай йому зась, однак колись і десь, хай не зараз, хай навіть не на цьому світі і не в цій країні, але однак усе буде добре!

Вакарчук відразу попередив, що його нова робота — це «альбом без макіяжу». Тобто в деяких композиціях умисно простежуються робочі моменти, коли музиканти розмовляють зі звуковиком. А це посил на абсолютну музичну безпосередність і живий, а не гламурний творчий процес. Щось схоже, до речі, було кілька років тому, коли композитор із Запоріжжя Тетяна Залужна (в шоу-світі Любаша) на своїй платівці «А был ли мальчик?» правила світські і робочі теревені з самою примадонною.

«Океан» працював над своєю платівкою протягом 2006-го. Хоча безпосередній «творчий видих» — два місяці роботи. «Міра», на думку її авторів, повинна ще раз підкреслити, що «Океан» — це справжня рок-група. До платівки увійшли композиції «Міра», «День у День», «Хочу Напитись Тобою», «Пташка», «Зелені Очі», «Коли Тобі Важко», «Як Довго», «Не Можу Без Тебе», «Лелеки», «Ночі і Дні», «Все Буде Добре», «Моя Мала».

Але про «Міру» — у плані її «довжини», «якості», «смаку», а також творчої «ваги», звичайно, доцільніше було б поговорити після того, як нова робота Вакарчука дійде до широкого загалу шанувальників «Океану». Оскільки базікати про смак банана, не з’ївши його, якось того... Крім того, у «Океану» попереду великий тур на підтримку «Міри» — це 30 міст України, а потім ще й Америка, Канада і Росія. Отож є не одна нагода повернутися до художніх особливостей цього проекту. А поки що — декілька запитань напередодні світлого гастрольного шляху.

— Яка можливість просування вашої нової платівки на європейському аудіоринку? Чи є вже якась зацікавленість «Мірою» з боку провідних західних аудіокомпаній?

— У нас є можливості і бажання просувати це на європейський ринок. Насамперед йдеться сьогодні про Польщу. І ці плани більш ніж реальні. Сподіваюсь, восени вони реалізуються. Чи є інші зацікавлені сторони — мені важко сказати, оскільки 25 квітня ми маємо світову прем’єру, яка відбудеться саме в Україні. Російська прем’єра відбудеться місяцем пізніше. І далі поступово, крок за кроком.

— Чи можна вважати самовідчуттям і самодіагнозом нової платівки ваше «все буде добре»? Якщо добре, то коли і з ким безпосередньо? Чи є такі «добряки», на ваш погляд, з якими сміливо можна йти вперед — і буде веселіш дорога?

— Якщо ви розумієте політичний підтекст у цьому запитанні, то я би не став так однозначно оцінювати гасло «все буде добре». Це загальнофілософська сентенція. І мені особисто фраза «все буде добре» стосовно життя просто допомагає жити. Тобто йдеться і про особисте життя, і про роботу, політику, й усе інше. Навіть глобальне потепління, коли хочете. Тому якщо ви буквалізуєте запитання, то я відповім так: такі «добряки» є, їх дуже мало, але вони є. І те, що країні потрібно значно більше таких «добряків», у цьому я впевнений.

— А можливо, ваш новий проект є просто «соціовтіхою», яка межує з компромісом у відчутті очевидної втоми всіх і багатьох, коли взяти до уваги контекст усім відомих подій?

— Коли група запускала в ефір пісню «Все буде добре», то не було ні рішення президента, ні Конституційного суду, якщо ви це маєте на увазі. І разом з тим, коли це й є щось «соціо», то не «соціовтіха», а соціонадихання, соціонатхнення. І воно не з компромісом, а з вірою в себе. І воно сприймається мною як звичайна природна реакція людини, котра розуміє, що шлях тяжкий, сил лишилося небагато, але ці сили треба зберегти до останнього, і вона тим підтримує себе. І закінчу я дуже простими речами… Ви кажете, що все так погано, але ж виграли ми тендер на проведення Чемпіонату Європи-2012!