Археологічний музей, заснований у 1966 р. як науковий відділ Інституту археології НАН України, вже з 1969-го відчинив двері для відвідувачів. Щорічно тут буває близько 10 тис. чоловік. Сьогодні в чотирьох залах музею на площі 500 кв. м експонується майже 10 тис. предметів, які дозволяють відтворити історію України від появи першої людини до пізнього середньовіччя. Більшість музейних експонатів — унікальні історичні й мистецькі об’єкти: найдавніший музичний комплекс із кісток мамонта епохи палеоліту, трипільська пластика, модельований череп епохи бронзи, одна з найбільших колекцій античних виробів, слов’яно-руські старожитності. Експозицію доповнюють унікальні діорами.
Крім основної експозиції, у музеї час від часу відкриваються тематичні виставки, на яких представлено не лише речі, знайдені під час розкопок, а й матеріали з фотоархіву, каталоги, видання наукових співробітників Інституту археології. Зокрема минулого тижня відбулася презентація виставки «Мистецтво стародавніх ювелірів України». За словами директора музею Лариси Кулаковської, це своєрідний підсумок сезону осінь-2002 — весна-2003.
Почесні гості й журналісти мали змогу помилуватися ювелірними виробами скіфів, греків, русичів, а заодно й переконатися, що ці речі не заховано, не вкрадено й не розпродано.
Серед виставлених експонатів було багато унікальних, приміром, срібні й позолочені прикраси для коней із Бабиної могили IV ст. до н.е., розкопаної Б.Мозолевським. Це фалари з зображеннями Скілли й подвигів Геракла, нащічники, прикраси для вузди, а також налобник, що зображує Геракла відпочиваючого. На цих виробах тонкої роботи, виготовлених греками для скіфів, — кремезні фігури з обличчями явно місцевого «зразка». Серед «хрестоматійних» експонатів неможливо не згадати знахідки із Братолюбівського кургану V ст. до н.е. (Ольгіно, Херсонська область) — скіфську припаскову чашу з кінськими головами, навершя-ворварку, нашийну гривну.
Унікальні лотоси-маски з кургану Огуз і реконструйований за невеликими деталями пояс із кургану поблизу с. Лепетихи Херсонської області (обидва поховання належать до IV ст. до н.е.), срібний кубок із зображенням міфічних істот із Великого Рижанівського кургану III ст. до н.е. (Черкаська область).
У результаті розкопок Тетяниної могили IV ст. до н.е. (с. Чкалово Дніпропетровської області) та кургану того ж самого періоду поблизу с. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області вдалося реконструювати костюм знатної скіф’янки: головний убір і накидку до нього, сукню, взуття. Зовнішній вигляд наших предків передають нагрудні та нашийні прикраси, сережки, браслети, персні, фібули.
Цікаві й експоновані на виставці грошові знаки: зливки XV століття з фортеці Алустон (Алушта) та давньоруські гривні XI—XIII ст. із Канева та Києва (останні знайдено під час розкопок на території Михайлівського собору).
Крім експонатів «зі стажем», потішив око невеликий скарб, знайдений торік на території Міста Володимира, неподалік Міністерства закордонних справ: дужки, підвіски у вигляді квадрифолія, ланцюжки, колт XII—XIII ст.
Виставка залишає легке відчуття захоплення і... подиву. Для кого вона, власне, призначалася? Чудові пам’ятки давнини мали викликати великий інтерес громадськості, що, поза сумнівом, збільшило б потік відвідувачів. Але цього не сталося. З однієї простої причини: про виставку ніхто не знав. Відсутність реклами можна якось виправдати браком коштів. Проте якби випадковий перехожий вирішив цього дня відвідати Археологічний музей, його ентузіазм відразу нейтралізувала б табличка «Музей закрито». Помилуватися експозицією могли лише обрані й лише один день: адже, пояснюють організатори, через недостатнє фінансування неможливо забезпечити перебування цінностей у музеї навіть на одну ніч.
Безперечно, національне надбання слід берегти як зіницю ока. Але, можливо, є сенс хоч інколи показувати його народові?