Допіру в Амстердамі був представлений короткометражний анімаційний фільм «Big Buck Bunny» від Blender Institute. Головною особливістю цього проекту є те, що він зроблений з допомогою програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом (opensource). Оскільки метою створення фільму було, швидше, налагодження програмного забезпечення, сюжетом надто не переймалися. Сюжет прямолінійний, із безліччю жорстоких сцен (втім, без кровопролиття).
Попередня робота цієї компанії — короткометражний мультфільм «Elephants Dream» — була представлена громадськості у 2006 році. В ній комп’ютерне промальовування набагато простіше. Більше закритих приміщень. Відкриті простори — не шовковисті поля, а пустельна чорнуватість. При цьому незаперечна перевага «Elephants Dream» — сюжет.
Проект створення фільмів був цілком відкритим. Будь-хто охочий міг узяти участь у написанні сюжету, створенні персонажів, музики, фонограми (імена всіх учасників перелічені у фінальних титрах)...
Глядачі сприйняли сюжет мультфільму «Elephants Dream», як і знамениту «Матрицю» братів Вачовських, неоднозначно. Хтось вважав «ED» опівнічною маячнею, хтось знаходив там альтернативні ідеї про організацію світу чи людської сутності. Сам же режисер фільму Бассам Курдалі пояснив сюжет так: «Йдеться про те, як люди створюють ідеї, історії, вигадки, сутності та повідомляють або нав’язують їх іншим. (...) Ми не кажемо, що створення ідей — це погано, лише натякаємо, що краще ділитися, ніж нав’язувати їх іншим».
Цілком імовірно, що зі зростанням обчислювальних потужностей персонального комп’ютера, а також зі збільшенням швидкості обміну інформацією у Всесвітній мережі, анімаційні фільми в найближчому майбутньому зніматимуть не тільки великі кіностудії, але й ентузіасти-аматори. А чим більший вибір у глядача, тим краще.
Аматорські комп’ютерні мультфільми робляться давно. Тепер уже важко сказати, коли це відбулося вперше. Можна лише припустити, що почалося з «64K» — напівхакерського заходу, коли треба було створити красивий мультфільм (насамперед абстрактні об’єкти невимовної краси: плазма, космос, фрактали), створити музику до мультфільму, і головна умова — весь цей твір має вміститися в 64 кілобайти (на звичайну тридюймову дискету таких «демо» поміститься більше двадцяти). Щоправда, з огляду на «напівхакерність» заходу, ніхто, мабуть, не пильнував за ліцензійною чистотою продукту. Втім, і десять років тому було досить безкоштовного програмного забезпечення, яке дозволяло ентузіастам створювати красиві й ефектні мультфільми. Чим краще зроблений мультфільм, чим серйозніше й повніше використані ресурси комп’ютера (тоді комп’ютери були повільними й великими) — тим більше шансів в автора знайти гарну роботу в гарній компанії.
Нині комп’ютери доступні всім, середній мобільний телефон за продуктивністю та обсягом пам’яті в десятки разів потужніший за персональні комп’ютери початку 90-х. Вміщувати свої твори в 64 кілобайти нема потреби. Навпаки. Чим вища якість (Full HD) результату, тим краще.
З розвитком Інтернету з’являються можливості працювати великою командою розроблювачів, причому байдуже, в якій країні чи годинному поясі ви перебуваєте. Центральний сервер координує процес створення на комп’ютерному рівні, а режисер і сценарист — на «людському».
З огляду на наявність безлічі безкоштовних програм для створення комп’ютерної анімації й дедалі зростаючі обчислювальні можливості комп’ютерів, час, коли «громадські» мультфільми наздоженуть за своєю технічною якістю голлівудські, — не за горами. У Мережі вже нині можна знайти дуже багато високоякісних пародій на відомих політиків.
Анімаційна «безодня» стане якщо не світлою, то принаймні різноманітною. А це вже непогано!